До 100-річчя від дня народження заслуженого майстра народної творчості України, представника української діаспори США Михайла Коргуна
Творчий спадок нашого земляка – видатного різьбяра другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Михайла Коргуна – є невід’ємною складовою скарбниці українського народного мистецтва. Його дерев’яні скульптурні композиції, вази найдивовижніших форм, інкрустовані рахви, скрині, тарелі, топірці, барильця, келихи та багатофігурні барельєфи вражають високим рівнем професійної майстерності та вишуканим смаком, демонструють дивовижні авторські пошуки, новаторський підхід до вирішення естетики художньої обробки дерева. Майстерна токарна робота дає змогу виявити справжню красу матеріалу. Об’ємні пластичні рослинні мотиви в декорі виробів неймовірно вдало комбінуються з новаторськими знахідками у мозаїці з дерева та традиційними українськими народними орнаментами.
Коргун Михайло Васильович (1924-2016) народився 29 вересня 1924 р. в селі Яцини, Пирятинського району, Полтавської області. У цьому козацькому поселенні здавна проживали діди та прадіди родини Коргунів. Як і всі односельці, вони займались хліборобством та народними ремеслами. Коли дідусь та батько майстрували дерев’яні вироби, маленький Михайлик завжди з цікавістю спостерігав за їх роботою і, разом з старшими братами, долучався до цієї непростої справи. Його першими спробами були невеличкі іграшки. Майстер згадував, як у дитинстві йому легко вдалося вирізьбити фігурку орла. Але життя постійно ставило перешкоди на шляху Михайла Коргуна до творчості. Голодомор забрав його батька та більшість односельців. Під час окупації Михайла відправили на примусові роботи до Німеччини. Згодом він потрапив на бельгійські вугільні копальні, де в тяжких умовах, заради виживання, вимінював у охоронців на хліб, вирізьблені власноруч з дерева, невеличкі поробки.
У 1948 р. Михайло разом з дружиною Марією переїхав до французького табору біженців у м. Нансі. Під час безробіття його знову врятувала творчість. Молода родина вижила за рахунок продажу дерев’яних фігурок та картин.
Не зважаючи на життєві негаразди, Михайлу Коргуну вдалося стати експонентом мистецької виставки, організованої міжнародною організацією у справах біженців при ООН, на якій він здобув ІІ місце.
Лише у 1952 р. родина Коргунів отримала можливість виїхати до Америки. Михайло з дружиною та донькою Уляною оселилися у м. Трой, штату Нью-Йорк. Він працював у «Нортон Компані» на заводі «Gardenway» виробником інструментів. У 1957 р. закінчив школу мистецтв у м. Вестпорт штату Конектикут. За допомогою створених власноруч високопрофесійних інструментів майстер різьбив вишукані декоративні тарелі, вази, рами, скриньки, хрести, іконостаси та багатофігурні барельєфи.
Михайло Коргун брав активну участь у культурному житті країни, був експонентом численних виставок, арт-шоу та фестивалів по всій території Америки і Канади. Він проводив майстер-класи з писанкарства та різьблення у школах та при українській православній церкві Святого Миколая м. Трой, в якій створив і власноруч оформив музей.
П’ять дерев’яних іграшок майстра були обрані для оформлення президентської різдвяної ялинки у Білому Домі. Зараз вони зберігаються у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
У 1996 р. у Великобританії його ім’я було внесене до каталогу 30 кращих різьбярів світу. Він був популярним на телеекрані, про нього друкували статті у відомих журналах, зокрема у «Чіп Чатс» та «Ворлд оф Вуд». Сам автор також проводив дослідження традиційної та новітньої деревообробки. У 1990-х рр. були опубліковані авторські посібники Михайла Коргуна: «Нарис історії різьби на дереві в Україні» (1990 р.), «Роздуми про історію різьби на дереві» (1992 р.), «Моя техніка різьби і точіння» (1999 р.). Періодично виходили його статті з методики різьблення у спеціалізованих часописах США та Великобританії. Серед його новаторських винаходів були інструменти для філігранного майстерного різьблення та ретельного деталювання своїх творів, спеціалізований універсальний стіл та люнета для міцного закріплення дерева під час обробки на токарному верстаті. Кожен свій виріб майстер пишно оздоблював орнаментами, це не тільки українські традиційні мотиви, а й давньогрецькі, християнські та європейські символи, які він творчо переосмислював та вдало інтерпретував. Працюючи в США, він бачив те розмаїття декоративних ремесел різних культур та народів, які отримали нову батьківщину на новій землі. Ставши громадянином Америки, Михайло Коргун за духом та покликанням назавжди залишився українським митцем. Він постійно дбав про збереження та примноження народних традицій своєї Батьківщини.
Ім’я в мистецькому просторі України він здобув після персональних виставок, які відбулися в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві (1992 р., 1994 р., 2001 р.) та в Полтавському краєзнавчому музеї (1992 р.). Про нього був знятий документальний фільм «Біле дерево життя Михайла Коргуна».
У 1994 р. його було обрано почесним членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, а з 1998 р. почесним членом Національної спілки художників України.
У 2001 р. він був запрошений до Посольства України у Вашингтоні на урочистості з нагоди 10-ї річниці Незалежності України, де, за поданням спілки майстрів народного мистецтва, йому було присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості України.
Залишивши на довгі роки рідну Полтавщину, митець ніколи не забував своє коріння. Завжди у власній творчості звертався до невичерпної скарбниці народної культури. Він охоче підтримував та спонсорував своїх земляків. Вносив пожертви на підтримку Світового конгресу вільних українців та Української вільної академії наук. Від Полтавської обласної організації Національної спілки художників України подружжю Марії та Михайлу Коргунам була висловлена особлива подяка за патріотичний вчинок – фінансування видання «Словника мистців Полтавщини».
17 листопада 2016 р. Михайло Коргун відійшов у вічність на 92-му році життя в реабілітаційному центрі «Доньки Сари» в м. Олбані. Похований на українському православному цвинтарі Святого Миколая м. Трой. У нього залишилися діти – син Ігор та донька Уляна, п’ять онуків та дев’ять правнуків.
Творча спадщина майстра зберігається в музеях США та України, зокрема у Національному музеї декоративного мистецтва в Києві, Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
До колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка увійшли 53 різьблених твори Михайла Коргуна, які були передані Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей у 2004 р.
Творча особистість і велика спадщина Михайла Коргуна неодмінно будуть надихати ще не одне покоління митців, науковців та справжніх шанувальників його таланту.
Матеріал підготувала Наталія Дмитренко
Відео – Назар Майструк
