Цифровий архів творів
Григорія Івановича Цисса

Цифрове зібрання робіт художника з Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка

Григорій Іванович Цисс. Фото В. Магденка 1929 р.

Григорій Іванович Цисс. Фото В. Магденка 1929 р.

Архів ПХМГМ ім. М. Ярошенка

28

живописних творів

1

графічний твір

Григорій Іванович Цисс

Григорій Іванович Цисс (12(24) квітня 1869 р., Рівне – 30 грудня 1934 р., Полтава) – український живописець, графік, педагог.Походив із дворянської родини. Батько викладав математику у рівненській чоловічій гімназії. З середини 1880-х рр. родина мешкала у Полтаві. Початкову освіту здобув у Реальному училищі. Мистецтво опановував у полтавській студії відомого художника-передвижника Г.Г. Мясоєдова (1834-1911), був вільним слухачем Московського училища живопису, скульптури та архітектури (1889). Навчався у Санкт-Петербурзькій академії мистецтв, у майстерні І.Ю. Рєпіна (1844-1930) (1896). Тоді ж потоваришував з О.О. Мурашком (1875-1919), згодом одним із найвідоміших українських мистців початку ХХ ст.
У творчості віддавав перевагу портретному жанру. За рекомендацією І.Ю. Рєпіна працював у Англії, де виконав низку портретів на замовлення. Після повернення мешкав у Полтаві. Писав портрети рідних, близьких, знайомих. Створив потужну галерею образів полтавської інтелігенції 1900-1930 рр. У 1920-х рр. викладав малюнок у закладах освіти Полтави, працював декоратором-оформлювачем у кінотеатрах міста. Вчитель відомого полтавського пейзажиста, директора Полтавського художнього музею в 1963-1973 рр. П.М. Горобця (1905-1974), живописця та фотографа-художника В.М. Магденка (1887-1954).

Особисте життя складалося нелегко. Важким тягарем лягла на плечі втрата трьох власних дітей, невимовні страждання переніс у роки Голодомору. Помер, працюючи за мольбертом, 30 грудня 1934 р.

Твори Г.І. Цисса, здебільшого портрети, які він щедро роздарював, розійшлися світом. Багато робіт загинуло під час окупації Полтави 1941-1943 рр. У 1960-1970 рр. П.М. Горобець цілеспрямовано збирав твори свого учителя, розуміючи, як науковець, їх цінність.

Полтавському художньому музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка належить 29 робіт Г.І. Цисса. Це найбільша в Україні збірка творів визнаного майстра портрета першої третини ХХ ст. Його ранні роботи – камерні, прості за композицією, невеликі за форматом. Образи рідних і добре знайомих автору людей написані легко, невимушено, з любов’ю та повагою. Це портрети: художника і викладача В.О. Волкова, чиновника фінансових установ міста, економіста О.О. Печерського (1901), О.В. Печерської (1903), дочки художника (1906). До цього ж періоду відноситься портрет Т.Г. Шевченка (1900-ті).

Подальший творчий шлях сповнений пошуків нових художніх засобів. Майстерно виконаний портрет художника-передвижника Г.Г. Мясоєдова (1911), близької для Г. Цисса людини, його вчителя та порадника. Тонко, безпосередньо, з акцентом на обличчях створено жіночі образи в погрудних портретах дружини художника, О.В. Печерської (1910), племінниці А.В. Золотницької (1914). Складнішим за композиційною побудовою, художніми прийомами є «Жіночий портрет» (1912) (Кондратьєва?). Цисс звертається до популярного мотиву «портрет у кабінеті», органічно вписує постать жінки в інтер’єр кімнати з ретельно дібраним антуражем. Одним із кращих живописних творів мистця, в якому наповну виявилося його обдарування, підкріплене традиціями рєпінської портретної школи, є портрет художника В.М. Магденка (1915-1916).

До останніх робіт Г.І. Цисса належать декілька портретів його учня П.М. Горобця (1925,1930), з яким художника пов’язували дружні тривалі стосунки, портрет дочки завідувача Полтавської картинної галереї у 1922-1930 рр. О.М. Бокій (1925), сповнений краси та жіночості графічний портрет І.М. Персіянової (1931).

Галерея робіт