Сучасні музеї інтегруються у життя спільноти, стають не тільки освітніми установами, а й культурними, туристичними кластерами. Змінюється соціальна роль музею, розширюється сфера його впливу і присутності, музей змінюється зсередини, відповідаючи на запити суспільства і формуючи нові компетенції.
14-15 травня 2019 року у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція “Місія музею ХХІ століття”, присвячена 100-річчю заснування закладу. У центрі обговорення учасників – роль сучасного музею у формуванні культурного середовища майбутнього.
Конференція була насичена актуальними, змістовними доповідями, обміном досвідом музейної роботи.
У рамках заявленої теми, на пленарних засіданнях, пройшло обговорення таких пріоритетних питань сучасного музейного співтовариства, як музеологія і музейний простір у XXI столітті, місія сучасного музею, вдосконалення, розвиток та ефективне управління музеями і музейними колекціями в умовах швидких соціальних трансформацій і перетворень, пошук нових типів комунікації та діалогу, які музеї повинні генерувати у XXI столітті, музейні маркетинг, реклама та інформаційні технології, музейна експозиція, музейна педагогіка, архітектоніка музею, міжмузейне та міждисциплінарне співробітництво, партнерство, піклування та меценатство в сучасному музейному житті, музеї і навколишній соціум.
Під час конференції було презентовано каталог виставки із фондового зібрання музею «Портретний живопис ХVІІІ-ХХ століття», а також виставку відреставрованих експонатів «Відроджені шедеври».
При підведенні підсумків учасники конференції одностайно наголосили на тому, що однією з характерних тенденцій сучасності стало ускладнення соціальної місії музею. Переважаючими стають культуроутворююча та соціоформуюча складові місії музею. Як один з інститутів культури, він спрямований на пошук духовних основ, що забезпечують суспільний прогрес. Конкретизацією уявлення про сучасну місію музею є утвердження його громадського призначення як інструменту передачі соціокультурного досвіду.
За підсумками конференції планується видати збірку наукових статей, яка, без сумніву, буде затребувана фахівцями не тільки музейної справи, а й представниками туристичного бізнесу, менеджменту та маркетингу, істориками, краєзнавцями, культурологами.
Художній музей вразив учасників конференції своїми скарбами та атмосферою під час представлення спільного з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського проекту “Скарби палацу Кочубеїв”. Про експозицію натхненно розповідали наукові співробітники Марина Салюк, Марина Герасименко. Гості-музейники висловили захоплення збереженням та рівнем експонування музейної колекції.
