До 85-річчя від дня народження Сергія Мисака Мистецтво, ти моє життя, Ти – неосяжне оком поле, Де кожна квіточка, росток Мистецькій твір, творіння Боже. Сергій МИСАК
Сергій Кузьмич Мисак (1939-2023) був людиною відомою й шанованою не тільки у Миргороді, а й далеко за його межами. Член Національної спілки художників України (2008), літературного об’єднання «ДієСлово», лауреат премії імені Антона Шевченка (2017), переможець Миргородського рейтингу популярності «Людина року», учасник міських, обласних, всеукраїнських мистецьких виставок з 1978 року, він уславився як викладач, художник, кераміст та самобутній поет.
Народився Сергій Кузьмич Мисак 9 жовтня 1939 року в багатодітній сім’ї селян-хліборобів із села Вербине Хорольського району, що на Полтавщині. Найменшому, серед шести дітей родини Мисаків, постійно зайнятому домашніми клопотами, йому все ж вдавалося займатися творчістю. Ще у школі пробував змальовувати портрети відомих людей. Пізніше згадував: «З предмету «Малюнок» мені завжди ставили оцінку «5», хоч у школі викладача з малювання не було і уроки заміняли іншими». По закінченню школи, здобув освіту у Миргородському керамічному технікумі (1954-1959) та у Краснодарському педагогічному інституті (1962-1967). Після навчання жив і працював у Миргороді, де понад 40 років викладав мистецькі дисципліни у керамічному технікумі (1967-2010). Його вихованці – ціла плеяда талановитих художників: подружжя Левадних, Анатолій Кривобоченко, Галина Рідна, Сергій Ступка, Ігор Городниченко, Інна Гуржій, Наталія Галушко-Аксьоненко, Тетяна Музиченко, Марина Кривонос, Олександр Опарій, Володимир Оврах, Микола Чуруканов, Дмитро Король, Лариса Антонова, Валентина Новак.
Сергій Мисак був людиною скромною, доброзичливою, делікатною, інтелігентною, галантною. Захоплювався світом природи, світом людини, і це знайшло відображення в його творчості. Він автор великої кількості пейзажів, які підкупають тонким відчуттям кольорових нюансів. Привертають увагу його миттєві замальовки – графічні портрети студентів та різноманітні цікаві сюжетні роботи.
Нікого не залишає байдужим і кераміка мистця – декоративні порцелянові тарілі із зображенням Богоматері Володимирської, портрети видатних українців – Т.Г.Шевченка, І.П.Котляревського, О.Г.Сластьона та інших.
Своїм ліричним настроєм захоплюють шанувальників його творчості виконані у різних техніках акварелі художника. («Подих весни», «Місячна ніч», «Вечірні вогні», «Осінній акцент», «На березі Хоролу»).
Чимало робіт Мисак присвятив гоголівській тематиці, а саме живописні твори «Шляхами Гоголя в Василівці», «На ставку в Гоголевому», таріль «М.В.Гоголь».
«Секрет привабливості робіт Мисака в тому, що він намагається зафіксувати природу в мить якоїсь внутрішньої напруги, переходу з одного фону в інший, – написала журналістка Ганна Дениско після відвідування його персональної виставки 1989 року у Полтавському художньому музеї, – тому у найпростіших на перший погляд пейзажах і з’являється ота щемна аура одухотвореності».
Персональні виставки Сергія Мисака, а їх протягом 1986-2015 рр. було 14, відбувалися у Полтаві, Миргороді та Лубнах. Про творчі здобутки мистця йшлося на сторінках місцевих газет «Зоря Полтавщини», «Прапор перемоги», «Миргород – наш дім», «Миргород – гоголівський край».
До 70-річного ювілею художника у полтавському видавництві «АСМІ» вийшов друком випуск серії «Художники Полтавщини. Сергій Мисак», що містить відомості про творчі здобутки майстра, його біографію та репродукції найяскравіших робіт.
Сергій Мисак – автор поетичних збірок «Пейзажна лірика», «Промінь надії», «Вибране». На численних творчих зустрічах мистець поєднував свої захоплення – поезію і малювання. Органічне злиття обох талантів відмічалося шанувальниками. Більшість віршів, як і картин мають однакову поетичну назву – «Бабине літо», «Подих весни», «Перед грозою».
Роботи Мисака зберігаються у Миргородському краєзнавчому музеї та літературно-меморіальному музеї Давида Ґурамішвілі, музеї Миргородського керамічного технікуму та у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Порцелянова ваза «Н. Ярошенко. 1959» авторства С. К. Мисака, була передана за рішенням обласної експертної комісії по відбору та оцінці експонатів для придбання музеями до фондів художнього музею у 1959 році.
