5 грудня виповнюється 120 років від дня народження провідного майстра українського образотворчого мистецтва ХХ століття Михайла Гордійовича Дерегуса (1904-1997). Живописець, графік і педагог, член Спілки художників СРСР та Спілки художників України (1938), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1958), член-кореспондент Академії мистецтв України (1996), професор Української академії мистецтв (1995). Вагомий творчий доробок художника став унікальним внеском до мистецької скарбниці України. Він прожив довге життя, яке охопило усе двадцяте століття з його буремними подіями. Значна частина творчого шляху збіглася з радянським періодом в українському мистецтві, в якому чітко окреслювалися вимоги до мистців, до тематики їх творів. Але Михайло Дерегус, тонкий лірик і невимірний романтик, зберіг у своїх роботах глибинну національну основу, історико-культурний епос України. Коло його творчих інтересів і пошуків досі вражає різноманіттям образотворчих видів та технік, в яких працював художник. Cтанковий і монументально-декоративний живопис, оригінальна та друкована графіка, зокрема книжкова ілюстрація, політичний плакат – все створене автором гармонійно перепліталося, доповнювало і збагачувало кожну з технік. Цьому відповідало і емоційне забарвлення робіт – піднесене сприйняття світу, героїка історичних подій, почуття любові до рідної землі, її народу. Виконані Дерегусом цикли і серії живописних та графічних робіт «Українські народні думи та історичні пісні», «Дорогами України», «Шляхами війни», епічний триптих «Дума про козака Голоту», монументальне полотно «Кодня» стали визначальними в українському мистецтві.
«В полотнах та графічних аркушах Дерегуса, як і в народних думах і піснях, постає цільний образ українського народу – волелюбного й миролюбного, нездоланного в боротьбі з ворогами і невтомного в праці. Широка епічність щільно переплітається тут із зворушливим ліризмом, сувора героїка – з лагідним гумором, ніжний смуток – з палкою життєлюбністю…» – писав у передмові до видання «Михайло Дерегус. Альбом репродукцій» (1963) відомий український мистецтвознавець Григорій Логвин.
У роботі над книжковою ілюстрацією Дерегус використовував різні графічні техніки й прийоми, що дозволяли розкрити зміст літературного твору, образи героїв і події через їх просторове зображення. В його роботах повстали персонажі блискавичної поеми І.П. Котляревського «Енеїди», повістей М.В. Гоголя, творів Лесі Українки і Марка Вовчка. Звертався художник до постаті Тараса Шевченка, його творчості. Сцени з життя Великого Кобзаря відтворені ним в серії малюнків та автолітографії. Особливими, глибоко продуманими є образ Катерини до однойменної поеми Шевченка, ілюстрації до повісті «Прогулянка з задоволенням і не без моралі».
Значне місце у творчості Михайло Дерегуса займав пейзаж. Зображений художником природний мотив, навіть буденно прозаїчний, завжди мав ліричне піднесення. Здається, він свідомо обирав малопомітні, незначні види та об’єкти природи і надавав їм глибини, завершеності, емоційного змісту. Дерегус любив «малювати» вітер, який з потужною силою схиляє дерева, замітає снігом, опалим листям, біжить хвилями по воді… Тому його пейзажі справжні, динамічні, з довершеною композицією та майстерним поєднанням кольорів.
Полтавському художньому музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка належать два живописних твори Михайла Дерегуса – «Квітник на галявині» (1982), «Осінь» (1980), і тридцять одна робота друкованої графіки різних періодів творчості художника, які надійшли до фондів від Дирекції художніх виставок України.
