“Погляд з минулого” – фотовиставка із приватної збірки Олексія Петренка, присвячена 175-річчю від дня народження фотографа Йозефа Хмелевського
Виставка «Йозеф Хмелевський. Погляд з минулого» присвячена
175-річчю від дня народження відомого українського фотомайстра кінця ХІХ – початку ХХ століття Й.Ц. Хмелевського (1849-1924). Виставка створена на основі приватної колекції видавця, колекціонера і мецената Олексія Петренка і представляє багатий культурологічний матеріал, що дозволяє не лише відкрити світ фотографій Хмелевського, але й здійснити грунтовний аналіз його діяльності.
Йозеф Целестинович (Йосип Целестіанович) Хмелевський народився у Варшаві 18 березня 1849 року. Стверджують, хоча ранній період життя залишається недостатньо дослідженим, що змалечку майбутній фотограф мав нахил до малювання і навіть збирався вступати до Академії мистецтв. Але зустріч з фотографом Болеславом Галущинським принесла йому зацікавленість мистецтвом світлопису. Він настільки захопився новою для себе справою, що 1868 року придбав два портретних об’єктива системи угорського математика Йозефа Петцваля, які свого часу здійснили революцію в фотографії. Спочатку, опановуючи професійні навички, він працював помічником у Галущинського, вірогідно, в Кам’янці-Подільському. У 1870 році Болеслав Галущинський переїхав в Немирів. А Хмелевський відкрив власну фотографію у Вінниці. Через п’ять років молодий фотограф переїздить до Полтави, звідки була родом його дружина Олександра й де мешкала її рідня. У Полтаві він відразу відкрив своє фотоательє, до того ж не на порожньому місці. Дідом його дружини був полтавський провізор Костянтин Ромер. У своєму будинку Ромер тримав спочатку аптеку, а потім вирішив започаткувати нову справу. Знайшовши комерційний інтерес в галузі фотографії, він повністю облаштував інтер’єри нового павільйону та замовив все необхідне обладнання (до
сьогодні трапляються фото з символікою ательє К. Ромера). А вже 1876 року на візитівці нового власника ательє було зазначено: «Фотографическое заведеніе І. Хмѣлевскаго въ Полтавѣ. На Александровськой улицѣ въ домѣ Ромера». П’ять років Йосип Хмелевський працював у будинку Ромера на розі Олександрівської та Стрітенської, а потім перебрався в будинок О.С. Васильєва, що теж знаходився на Олександрівський (тепер вул. Соборності). Йосип Хмелевський жив в ті часи, коли фотографія переживала розквіт, все більше набувала значення мистецтва. З роками його майстерність зростала. У 1882 році він став учасником Всеросійської художньо-промислової виставки, де за свої фото отримав бронзову медаль. Всього
Хмелевський брав участь у бл. 20 виставках, серед яких художньо-промислова виставка в Брюсселі (1883), Всеросійська фотографічна виставка в Парижі(1889), а також виставки в Лозанні (1890), Чікаго (1893), С.-Петербурзі (1898), Н. Новгороді (1896,1902). Тріумфальною для нього була участь у Всесвітній виставці в Парижі у 1900 році, де окрім медалі, французький уряд нагородив його орденом Академічних пальм (нагорода Франції за заслуги в освіті і науці). З того часу на бланках його фотокарток з’явився напис: «Оffiсiеr d'academie», що відповідав нагороді.
У 1908 році на Міжнародній фотографічній виставці в Києві Хмелевський вже сам був у складі журі, разом з художниками Владиславом Галімським, Володимиром Менком, Миколою Пимоненком та інш. До речі в цьому переліку його названо фотографом-художником.
Майже півстоліття прожив Хмелевський у Полтаві. Він залишив значний доробок, в якому зафіксовані події та образи того відрізку часу на який припало його життя. Сьогодні ми з великим інтересом розлядаємо ці давні фото, пізнаючи історію рідного краю через погляд фотомитця.
Хмелевський автор фотоальбомів «Гоголь на батьківщині» та «Губернський земський дім в Полтаві». За виконаними ним знімками друкувалися серії поштівок «Типи Малоросії» і «Види Малоросії». Йому належать фотопортрети видатних особистостей: Миколи Скліфосовського, Григорія Мясоєдова, Володимира Короленка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Марії Заньковецької, Марії Башкирцевої. Коли до Полтави на відкриття пам’ятника
Івану Котляревському прибули діячі української культури, Хмелевський зробив пам’ятні групові знімки учасників свята. Тепер вони є справжніми джерелами цієї історичної події.
На виставці широко представлена багатогранна діяльність фотомитця – студійні фото жителів Полтави, поштові листівки підготовленні полтавським видавцем І.Дохманом, що друкувалися знаменитою тоді поліграфічною фірмою «Шерер, Набгольц і Ко», а також кольорові, надруковані у Стокгольмі АТ «Гранберг», загальні великоформатні фотографії випускників навчальних закладів
Полтави, зокрема, Маріїнської гімназії, Єпархіального жіночого училища, 2-ї полтавської гімназії.
У вітрині експонуються два випускних альбоми інституту шляхетних дівчат. Один із написом золотим тисненням на обкладинці: «Выпускъ воспитанницъ Полтавского Елизаветинского институту 1905». Особливий інтерес становлять геліогравюри з відомого альбому «Гоголь на батьківщині», який майже відразу після виходу в світ у 1902 році став раритетним виданням.
Усі експонати виставки – унікальні, але є серед них рідкісні фото, такі як вид Сампсоніївської церкви. Цей знімок представляв колись Україну у Франції й був відзначений почесними медалями, про що свідчить зроблений на ній відтиск двох медалей і розбірливий напис: «Париж 1889».
Побачити види старої Полтави через об’єктив Й.Ц. Хмелевського дозволять фото
сільськогосподарської виставки, що розташовувалась перед ще не перебудованим будинком Полтавського губернського земства та внутрішній вигляд церкви в склепі Братської могили на полі Полтавської битви.
В окремій вітрині фотографії з колишніх сімейних альбомів, виконані Хмелевським
безпосередньо в його ательє. Більшість знімків втратила імена людей, що на них закарбовані.
Атрибутувати їх дуже складно. Тому, коли погляд вихоплює серед багатьох невстановлених осіб знайоме обличчя, в душі оселяється особливе відчуття дотику до епохи, що відійшла в минуле. Такими є фото Дмитра Іваненка – журналіста й письменника, редактора газет «Полтавський вісник» і
«Полтавський голос» та його дружини, вчительки Лідії Іваненко, представників полтавського дворянства – Василя та Ольги Завойків.
Експонується також особисті речі Й.Хмелевського із зібрання Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка передані С.І. Бабенком: фотокамера, рамка (станок для ретуші), рамка для фотовідбитків та сумка.
Переконані, що виставка «Йозеф Хмелевський. Погляд з минулого» знайде поціновувачів серед широкої аудиторії. Буде однаково цікава історикам і фотографам, художникам і краєзнавцям, педагогам і мистецтвознавцям, всім, хто цінує життя та його закарбовані миті.
Йозеф Хмелевський належав до тих майстрів, хто у своїй професії досяг визначних успіхів, хто належним чином репрезентував Полтаву у світі, хто здійснив безумовний вклад в розвиток української культури і зміг залишити частку себе в своєму доробку, який передав нащадкам. Помер Й.Ц. Хмелевський 5 серпня 1924 року.
Полтава шанує свого відомого художника-фотографа. На будинку де було його фотоательє встановлено меморіальну дошку, його ім’я носить одна із вулиць міста, яке стало рідним для польського шляхтича.
Світлана Бочарова
