Перші ілюстрації „Вечорів на хуторі поблизу Диканьки” Миколи Гоголя
Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка пропонує увазі шанувальників мистецтва віртуальну виставку, присвячену 215-річчю від дня народження нашого славетного земляка Миколи Васильовича Гоголя. Невелика за обсягом, виставка, однак, вражає своєю художньою цілісністю, інформативною насиченістю, відчутним подихом старовини. Вона представляє справжні шедеври книжкової графіки – перші ілюстрації до безсмертних „Вечорів на хуторі поблизу Диканьки”, виконані групою передвижників у 70-х роках ХІХ століття. На їх пожовклих аркушах відображено такий знайомий, звичайний і разом з тим дивовижний світ гоголівських персонажів. Кожен твір має авторський підпис та цитату з відповідного місця твору.
Це літографії відомих художників Володимира Маковського, Костянтина Трутовського та Михайла Чичагіна. Усі роботи увійшли до третього випуску надзвичайно популярного альбому: „Н. Гоголь. Вечера на хуторе близ Диканьки. Иллюстрированое издание А.Н.Голяшкина”, виданого в 1874–1877роках. Гоголівські „Вечори…” стали першим твором, який приніс письменникові справжню славу. Ними захоплювались, їх обговорювали, про них писали. Тож не дивно, що художники постійно черпали сюжети у творах М.В. Гоголя. Надихались по-художньому майстерно виписаними сценами українського побуту, запозичали фантасмагоричні сюжети, за якими було створено чимало живописних творів, як наприклад „Майська ніч” Івана Крамського чи „Русалки” Костянтина Маковського. Ще охочіше художники бралися за ілюстрування творів Гоголя. Дивний парадокс – Гоголь не любив ілюстрацій до своїх творів, говорив, що кожен товар потрібно продавати не підсолоджуючи, але став одним із найбільш ілюстрованих письменників. Справа полягає в особливій образності його мови, у мальовничості описаних ним картин, адже письменник і сам мав значний художній дар.
Першими ілюстраторами творів М.В. Гоголя стали Олександр Агін і Петро Боклевський. Та найбільшу увагу опрацюванню гоголівських текстів приділив Костянтин Трутовський. Ще у 1852 році він виконав два ескізи до „Сорочинського ярмарку” та ескіз до „Майської ночі”, трохи згодом малюнок до „Ревізора” і сповна віддався роботі над „Вечорами на хуторі поблизу Диканьки” під час підготовки альбому. Графіка митця, що знаходиться на виставці, передає той рідкісний взаємозв’язок, який існував між письменником і художником. У творах Гоголя Костянтина Трутовського приваблювала, насамперед, побутова сторона, яскравий життєвий колорит, поетична краса народних характерів. Притаманна його ілюстраціям і лукава усмішка. Ось сидить на возі красуня Парася, а поряд з нею справжня відьма – її мачуха Хівря, а ось відображена поява „червоної свитки” у вигляді свині, що вдирається у вікно. Ці сцени із „Сорочинського ярмарку” справляють на глядача незабутнє враження, перш за все завдяки вдалій і динамічній композиції, що дозволяє художнику показати найхарактерніші риси гоголівських героїв.
Володимир Маковський у своєму підході до ілюстрування тієї ж „Сорочинської ярмарки” більш стриманий, але й більш романтичний. Він створює такий привабливий образ Парасі, який мимоволі викликає захоплення її дівочою вродою і запам’ятовується на все життя.
Загалом же всі ілюстрації чудові, виконані у техніці тонованої літографії, яка дозволяє вільно застосовувати найрізноманітніші засоби образотворчого мовлення, досягати значних результатів у передачі фактури та світло-тіньових ефектів. До того ж, кожен літографічний відбиток вважається оригіналом і має самостійну художню цінність. Та й сам альбом, до якого належать представлені твори, давно вже став раритетом. Зберігається він в основному фонді музейної збірки. На виставці можна побачити його досконало оформлений титульний лист, автором якого, а також всіх заставок, орнаментів та шрифтів був архітектор і художник-графік Михайло Чічагов.
Світлана Бочарова
