Сергій Шишко – майстер колористичного портрета та пейзажу
12 червня 2021
року виповнилося 110 років від дня народження відомого українського художника Сергія Федоровича Шишка (1911 – 1997) – живописця, майстра пейзажу і натюрморту, народного художника України (1964), лауреата Державної премії України імені Т.Г. Шевченка (1982).
Народився Сергій Шишко в сім’ї ветеринарного лікаря в містечку Носівка, що на Чернігівщині. У 1919 році разом з батьками переїхав до Ніжина. Перші уроки професійної майстерності отримав у вчителя малювання П.П. Лапи, якого він завжди згадував з великою повагою і любов’ю.
У 1929-1933 роках Сергій Шишко навчався на живописному факультеті Київського художнього інституту (клас Ф. Кричевського). Роботи тих років чітко демонструють вплив двох видатних художників-викладачів: Михайла Бойчука та Федора Кричевського.
У 1936 році вступив до Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури де навчався в майстерні Б.В. Йогансона (1893-1973). Саме до цього періоду належить його надзвичайно цікавий, як за технікою виконання, так і за рішенням образу «Жіночий портрет» із колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка (1938).

Твір сповнений особливої прозорості. Художник використовує в основному пастельну колірну палітру, вдається до складних градацій барв, за рахунок чого досягає показу романтичного характеру портретованої. Тонку, дівочу фігуру, в білій сукні та капелюшку зображено на тлі імпресіоністичного пейзажу, майже в контражурі. За її спиною освітлений сонцем простір, що контрастує з настроєм приглушених тонів переднього плану. Світлотіньовим моделюванням автор підкреслює сумовито-задумливий стан молодої жінки, її глибоке занурення у свій внутрішній світ.
У 1942-1943 роках Сергій Шишко перебував в евакуації в Самарканді, де продовжив навчання в інституті, після закінчення якого деякий час жив і працював у Загорську під Москвою. У 1944 році митець повернувся в Україну. Разом з групою художників він відразу вирушив на фронт, в район Тернополя. Звідти привіз портрети військових 1-го Українського фронту та численні фронтові замальовки. Все подальше життя художника пов’язане з Києвом. Місту над Дніпром присвячена й значна частина його творчого доробку. Понад 40 років Сергій Шишко створював свою головну серію «Київська сюїта». До неї увійшло більше 100 картин і етюдів. Розпочавши серію творами «Дніпро» (1944), «Осінь. Аскольдова могила» (1947), художник став справжнім літописцем-ілюстратором Києва, невтомно та натхненно зображаючи зміни в місті, його післявоєнну відбудову та мальовничу красу.
У творчому спадку Сергія Федоровича Шишка переважає пейзаж: «В Карпатах» (1947), «Дніпро. Вид на Поділ» (1950), «Полонина» (1951), «У парку над Дніпром» (1957), «Сніжна зима» (1958), «Новий Київ» (1960), «Березовий сніг» (1962), «Дніпрові береги» (1968), «Колгоспні жнива» (1969), «Тополя» (1970) та інш. Був він також великим майстром квіткового натюрморту, створював проникливі, виразні за характеристикою олійні та графічні портрети. Живопис Сергія Шишка відрізняється світлою тональністю, ніжністю колориту, прозорістю, своєрідною фактурою (має тендітний мазок). Його пейзажі колористично згармонізовані, врівноважені композиційно, в них присутня світло повітряна перспектива. У кожній роботі зображення неба має свій особливий характер.
Твори, які зберігаються в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка позначені високою майстерністю.

Картина «Ліс пробуджується» (1959) виконана в імпресіоністичному стилі. Художник за допомогою протиставлення холодних та теплих відтінків передав враження від весняної свіжості, На першому плані зображено широкий старий дуб, поруч стежина, що веде в глиб сонячного гаю.

Пейзаж під назвою «Рання весна» (1949) також захоплює зворушливою атмосферою пробудження природи. Він немов випромінює спокій і лагідність, що панують в місцині, з огорненим прозорою блакиттю весняного неба березовим гаєм на широкому узліссі. Там, одягнені в яскравий одяг гуляють діти, під ногами яких розкинувся величний килим із молодої трави.

Такі ж складні тональні співвідношення та імпресіоністичні риси притаманні й міському краєвиду «Біля фонтана» (1947). В ньому Сергій Шишко зобразив один зі старих фонтанів Києва, так званий фонтан Термена, що був одним з улюблених мотивів його київських пейзажів.
Твори С.Ф. Шишка зберігаються в багатьох українських музеях та приватних збірках Значна частина його творчого спадку, близько 100 робіт, належить колекції Національного художнього музею України, Цікава за своїм значенням збірка творів художника була подарована ним Картинній галереї Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Її унікальність полягає в тому, що до неї входять картини різних етапів творчого зростання митця. Тут є ранні роботи, присвячені Ніжинському вузу («Ніжинський педінститут» (1940), «Парк біля інституту влітку» (1939); картини 1950-1960 років («Дощ над Дніпром», «Весна», 1954 рік, «Прояснюється», 1958 рік), і полотна більш пізнього періоду («Над тихим Пслом», 1971 рік, «У парку імені Ватутіна» 1975 рік). За життя художник був частим гостем цього навчального закладу й тепер одна із зал присвячена його творчості.
Невелика за обсягом збірка полотен Сергія Шишка із Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка також становить значний інтерес. Вона містить різножанрові, виконані в різні роки твори митця, які дають уявлення не лише про творчість художника, але й про його вагомий внесок в історію українського образотворчого мистецтва.