Ювілейна персональна виставка Миколи Васильовича Підгорного, відомого українського митця, одного з найвідоміших полтавців, заслуженого художника України, якому цього року виповнилося 80 років, яскраво засвідчує невичерпність творчого потенціалу Майстра, його невтомність і велику відданість своєму покликанню, яке стало головною справою життя. Запрошуємо до перегляду та спілкування з автором!
Персональна ювілейна виставка відомого українського живописця і графіка, заслуженого художника України Миколи Підгорного, розгорнута нині у двох найбільших виставкових залах
Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка, вражає своєю масштабністю. «Ідея диктує формат», – стверджує митець, пояснюючи методику вибору розміру майбутньої картини. При спробі екстраполювати цей вислів на принцип побудови виставки, отримуємо помітну залежність її формату від загального обсягу творчого доробку.
Микола Підгорний, не вперше готуючи свою персональну виставку в музеї, виходить за межі одного залу. Присвятивши все життя мистецтву, художник встиг реалізувати таку кількість задумів, що вмістити усі його твори в єдиному просторі виглядає надреальним завданням.
Ще сильніше враження справляє креативність автора, діапазон його творчого мислення, жанрове розмаїття представлених творів, їх стильові й технічні особливості, змістове й смислове навантаження.
Виставка «Підгорний», присвячена 80-річному ювілею митця, має ретроспективний характер. Вона увібрала як основні, знакові для його творчості роботи, так і виконані в останній час, ще жодного разу не презентовані. Художник продовжує активно творчо
працювати. Ні на мить не зупиняючись, він сягає нових горизонтів майстерності, залишається супер сучасним, часто крокуючи попереду своїх значно молодших колег.
Микола Підгорний користується у Полтаві заслуженою популярністю. Полтавці знають і цінують його як художника і громадського діяча. Виставки митця завжди збирають повні зали
відвідувачів, а ініціативи знаходять палкий відгук.
Щирий патріот рідного міста, Микола Підгорний своєю діяльністю сприяє розвитку його культурного життя. Він є одним із співзасновників громадської організації «Фонд захисту й підтримки талановитих дітей ім. А. Кукоби», беззмінним, багаторічним головою журі конкурсу «Красуня Полтави».
Він зачинатель таких культурно-мистецьких акцій, як виставка старих фотографій із успадкованих альбомів кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ століття, дивом збережених його родиною, що пережила репресії 1937 р. – «У сімейному колі» (2011 р.), виставка однієї картини до Дня пам’яті і примирення (2015 р.), виставка світлин з нагоди свого 80-річчя – «Погляд крізь роки» (2024 р.). Кожна з них стала резонансною подією, запам’яталася
багатовимірною спрямованістю. Завдяки демонстрації світлин, серед яких роботи відомих полтавських фотографів, колишніх і сучасних, Йосипа Хмелевського, Михайла Фріденталя, Сергія та Іллі Назаркіних, презентації власного значного полотна, покликаного до життя глибокими роздумами над долею батька й усіх солдат 1941 року, через призму історії окремо взятих родів Пясецьких – Каменецьких – Костецьких – Богаєвських – Підгорних, митцеві вдалося підняти цілу низку актуальних питань нашої дійсності, сприяти формуванню історичної пам’яті.
У світі мистецтва Микола Підгорний здобув визнання, насамперед, як портретист і автор сюжетно-тематичних картин з глибоким філософським змістом. Його твори, такі як триптих: «Ідол» (ліва частина), «Сходження» (центральна частина), «Рафінований символ» (права частина), створений у період 1998-2000 рр., полотна «Мертва формула істини» (1989), «Один» (1981), «Давид і Голіаф» (2009), «Фортуна» (1997), «Європа молода. Спаси і збережи» (1998) «Репродукція ілюзій» (1998) та ін., давно зайняли гідне місце серед
надбань сучасного українського живопису.
Вагоме місце в творчості художника посідає історичний портрет. У різні роки він створив художні образи Тараса Шевченка, Петра Могили, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Самійла Величка, Миколи Гоголя, Івана Павловського, Леоніда Позена, Панаса Мирного, Миколи Гнєдича, що тепер склали справжню портретну галерею видатних діячів України. На виставці три з них – це портрети Кобзаря, українського гетьмана Івана Мазепи та генерального писаря, гетьмана війська запорізького у вигнанні й автора першої Конституції України Пилипа Орлика – чи не найяскравіші з усього наведеного ряду. Блискуче виконані технічно, вони демонструють неординарний підхід живописця до розкриття історичних образів,
виявляють авторський погляд на постаті великих українців, мають виважене й чітко виражене сучасне трактування.
До безперечних досягнень художника належить і портретна галерея полтавців-сучасників. «Я пишу тих, хто мене цікавить як особистість», – зазвичай підкреслює Микола Підгорний. І цей інтерес до людей, що його оточують, не зникає. Він продовжує увічнювати в живописі і графіці полтавських митців, журналістів, музейників, науковців, архітекторів, артистів, спортсменів, письменників і поетів, викладачів і лікарів, посадовців і бізнесменів, створюючи, таким чином, рідкісний за значенням загальний портрет полтавської інтелігенції кінця ХХ – початку ХХІ століття.
Неоціненним скарбом у портретному доробку є графічна серія образів полтавських митців, у якій він вільно й віртуозно, з глибоким індивідуальним підходом, жодного разу не повторивши вдалих елементів компонування, прагне передати не лише впізнавані риси, але й характер та внутрішній світ портретованих.
Сьогодні Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка пишається тим, що зберігає в своїй колекції значну частку цієї серії (всього в ПХМГМ ім. М. Ярошенка 79 творів М.В. Підгорного).
Особливе ставлення виявляє Микола Підгорний і до написання автопортрета. Упродовж усього творчого життя він зображає самого себе, служить для себе винятково поступливою моделлю, вивчає, філософськи осмислює людину на власному прикладі, фантазує й самоіронізує. На цьогорічній виставці експонуються 10 автопортретів, серед яких можна знайти усі підвиди цього улюбленого багатьма митцями жанру.
Оригінальним світобаченням митця позначений і його пейзаж та натюрморт. У цих жанрах Миколу Підгорного передусім приваблює не точне відтворення природи чи предмета, а
можливість висловлення складних філософських роздумів на їх тлі. Тому його пейзаж часто образно-емоційний, а натюрморт нагадує інтелектуальну гру, властиву голландському виду цього жанру XVII століття, з символічною назвою «stilleven» (тихе життя).
До цьогорічної виставки художник підготував понад 20 нових творів, серед яких, такі значні, як «Молитва», «Жіночий портрет», «Вічна ода» (усі три – 2024 р.). Загалом відвідувача чекає на виставці чимало відкриттів та вражень. Представлені роботи вирізняються яскравою індивідуальністю, насиченим колоритом, оригінальною манерою письма, їм притаманна така потужна енергетика, що один раз побачивши, більше ніколи не сплутаєш ні з якими іншими. «Підгорний»! На афіші – лише прізвище. Проте цього досить, щоб глядач отримав повну інформацію про рекламовану подію, дізнався, що його увазі запропонована нова персональна виставка полтавського Майстра, живописця і графіка Миколи Васильовича
Підгорного, який увесь свій талант присвятив улюбленій справі і рідному місту.
На виставці – 160 творів. Сьогодні вони зібрані воєдино, з нагоди ювілею художника, бо переважна їх більшість вже давно має своїх власників – державних і приватних. Тож є унікальна можливість скласти власне уявлення про цілісну картину творчого доробку
митця, оцінити вже здійснений ним внесок в скарбницю українського образотворчого мистецтва. Хоча сам Микола Підгорний завжди наполягає, що підсумки підводити зарано, адже у нього ще дуже багато нових творчих планів.
Світлана Бочарова
