Вклонімося доземно матерям

306
Віртуальна виставка «Вклонімося доземно матерям: образ матері в українському живописі» створена на основі фондової колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Вона присвячена Міжнародному Дню матері, який у більшості країн світу відзначається у другу неділю травня. До цього свята наша держава офіційно долучилася 1999 року, відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 р. У 2022 році День матері припадає на 8 травня.
Глюк Г.М. (1912-1983). Свято. 1949. Полотно, олія. 84,5х58,8
Глюк Г.М. (1912-1983). Свято. 1949. Полотно, олія. 84,5х58,8
Одне із найзворушливіших свят має досить відому історію, що йде від британських традицій XVII століття – святкування в середині Великого посту так званої «маминої неділі» – Mothering Sunday, а також від першого офіційного відзначення Дня матері, яке відбулося в американському штаті Вірджінія у 1910 році, як відповідь на ініціативу Анни Джервіс з Філадельфіїпро вшанування матерів на державному рівні. Хоча за своєю суттю — це свято вічності, як одвічною є й тема материнства в образотворчому мистецтві. Вона — у давньому іконописі і творах великих майстрів епохи Відродження. Мадонни Тіціана, Леонардо да Вінчі, Рафаеля залишили глибокий слід у світовій культурі. Саме образ жінки-матері у всі часи був ідеалом краси, яку Тарас Шевченко висловив незабутніми поетичними рядками: «Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.» У камені й металі, на папері й полотні митці століттями відтворювали своє власне бачення цього величного і прекрасного образу. Світова скарбниця образотворчого мистецтва вщент наповнена творами, присвяченими матері і материнству, але вони будуть з’являтися доти, поки існує людство.
Трохименко К.Д. (1885-1979). Катерина. П.,о. 112,7х95
Трохименко К.Д. (1885-1979). Катерина. П.,о. 112,7х95
Досить цікава збірка живопису з означеної теми склалася й у фондах Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. До музею картини надійшли в різний час і різними шляхами. Є серед них ті, що були передані Дирекцією художніх виставок України, завдяки діяльності якої музеї могли суттєво поповнювати свої колекції протягом ряду десятиліть минулого століття, є придбані музеєм і передані йому в дар. Хронологічно вони охоплюють період від 1920-х рр. до сьогодення, з яких майже кожне десятиліття позначене окремим полотном. Тому усі вони безкінечно різняться за стилем і технікою і разом з тим нерозривно поєднані благородною тематикою. Тут реалізм сусідить з соцреалізмом, а декоративний та філософський підхід з символічним звучанням. Є портрети і жанрові картини. Створені класиками українського живопису, такими як незрівнянний колорист Гаврило Глюк (1912-1983) (“Свято”,1949) і майстер декоративно вибудованих композицій, в яких переважає ритм плавних хвилеподібних ліній, Ернест Контратович (1912-2009) (“Над колискою”, 1970). Представником київської школи живопису, визначним реалістом, талановитим педагогом, закоханим у шевченківську тематику, Карпом Трохименком (1885-1979) (“Катерина”) — та відомими полтавськими живописцями, які мали значний вплив на розвиток регіонального мистецтва: Іваном Орловим (1875-1950) та Євгеном Любімовим (1925-2005) — світлі, ніжні образи дружини-матері “Мати з дочкою”1920-ті рр. (І. Орлов) та власної неньки — “Портрет матері” 1975-1977, а також жінки ошуканої, нещасної — картини з однойменною назвою, виконаної під враженням від прочитання поеми Тараса Шевченка “Наймичка” у 1964 р. (Є.Любімов). На виставці також знайшли своє місце твори сучасних художників – Сергія Гнойового, Юрія Самойленка, Миколи Сіробаби – яким притаманна глибока змістовність, художнє трактування народних традицій, роздуми над доленосними подіями історїї, душевні переживання та складна система символів: “Зелена неділя. Спогади надій”. 2005, “Охоронці долі”. 2008, “Пострижини”. 1989.
Орлов І. І. (1875-1950). Мати з дочкою. Фанера, о. 123х88
Орлов І. І. (1875-1950). Мати з дочкою. Фанера, о. 123х88
Любимов Є.В. (1925-2005). Наймичка. 1964. П.,о. 55х80
Любимов Є.В. (1925-2005). Наймичка. 1964. П.,о. 55х80
Любимов Є.В. (1925-2005). Портрет матері. 1975-1977. Полотно, олія. 55х80
Любимов Є.В. (1925-2005). Портрет матері. 1975-1977. Полотно, олія. 55х80
Ксьонз Г.П. (1874-1947). Сімейний портрет (Сім’я Федора Олександровича Додуха). 1933 р. П., о. 77х99,5
Ксьонз Г.П. (1874-1947). Сімейний портрет (Сім’я Федора Олександровича Додуха). 1933 р. П., о. 77х99,5
Гнойовий С.М. (1954-2019). Пострижини. 1989 р. П., о. 135х200
Гнойовий С.М. (1954-2019). Пострижини. 1989 р. П., о. 135х200
Сіробаба М.В. (Нар. 1944). Охоронці долі. 2008 р. П., о. 82х87
Сіробаба М.В. (Нар. 1944). Охоронці долі. 2008 р. П., о. 82х87
Самойленко Ю.О. (Нар. 1946). Зелена неділя. Спогади надій. 2005 р. П., о. 95,5х93
Самойленко Ю.О. (Нар. 1946). Зелена неділя. Спогади надій. 2005 р. П., о. 95,5х93
Контратович Е.Р. (1912-2009). Над колискою. 1970 р. П., о. 84х90
Контратович Е.Р. (1912-2009). Над колискою. 1970 р. П., о. 84х90
У згаданих творах українські художники підносять жінку на найвищий п’єдестал чистоти, глибини, вірності почуттів, моральної краси і материнської величі. Під час повномасштабної війни проти України матері на полотнах митців сприймаються як алегоричний символ багатостраждальної України, зневажені в любові та знівечені в почутті материнства, втілюючи, при цьому, образ української Мадонни. Сила материнської любові непереможна, вона долає будь-яку відстань. То ж нехай  любов українських матерів  і молитва неньки-України захистить охоронців нашої державності!