Віртуальну виставку однієї картини Віктора Трохимець-Мілютіна «Пам’ятник Т.Г. Шевченку в Полтаві» (1989) присвячено 212-тій річниці від дня народження Тараса Шевченка та 165 річчю від дня його смерті, а також 100-річчю від дати відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку в Полтаві (скульптор Іван Кавалерідзе).
У фондовій збірці Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка зберігається твір полтавського художника Віктора Олександровича Трохимця-Мілютіна (1933 – 2018) «Пам’ятник Т.Г. Шевченку в Полтаві» (1989), який автор подарував музею у 2017 році.
На полотні у центрі композиції зображений пам’ятник Тарасу Шевченку, одна з найвідоміших монументальних споруд Полтави. Він займає більшу частину простору картини і акцентує увагу на собі.
Виконаний твір дрібними мазками, в холодних синьо-фіолетових тонах, в поєднанні з жовтими плямами. Атмосфера на картині зимова і пасмурна. Та за допомогою направленого зверху світла, яке створює глибокі тіні, художник вдало підкреслює лаконічну форму пам’ятника, з чіткими гранями та похилими площинами.
Таке художнє рішення форм монументу задумував сам автор – Іван Кавалерідзе. Він відзначав, що так «краще горить світло і глибші тіні».
Композиція пам’ятника нагадує курган. Постамент утворений нагромадженням виразних асиметричних об’ємів, із яких ніби постає фігура Шевченка, вирішена крупними формами без пропрацювання деталей. Пам’ятник Т.Г. Шевченку у Полтаві виконаний у стилях конструктивізму та кубізму і вважається унікальним зразком даних стилів.
Виготовлений з монолітного залізобетону – нового матеріалу того часу, висоту має близько 5 метрів.
Відкриття пам’ятника Т.Г. Шевченку відбулося 12 березня 1926 року, приурочене до 65-річчя з дня смерті поета. У 1921 році Полтавський губернський відділ народної освіти оголосив конкурс, який Кавалерідзе виграв, подавши досить незвичайний для того часу проєкт.
12 березня виповнюється 100 років з моменту відкриття пам’ятника Т.Г. Шевченка у Полтаві. Він знаходиться у Шевченківському парку міста, поряд з визначною пам’яткою архітектури – Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського.
Його автор, Іван Петрович Кавалерідзе (13.04.1887 – 3.12.1978) – видатний український скульптор, режисер та драматург, член Національної спілки художників України (1944), народний артист України (1969). Народився на хуторі Ладанському Роменського повіту Полтавської губернії (тепер Сумська область) в селянській сім’ї нащадка грузинського князівського роду.
Художню освіту здобував у Київському художньому училищі (1907 – 1909) у скульптора Федора Балавенського (1865 – 1943), в Петербурзькій академії мистецтв (1909 – 1910) у скульптора Іллі Гінцбурга (1859 – 1939), у приватній студії Наума Аронсона (1972 – 1943) в Парижі (1910 – 1911).
В 1911 році взяв участь у конкурсі на найкращий проєкт пам’ятника княгині Ользі у Києві і одержав перемогу, що зробило його відомим та принесло перші замовлення.
Окрім того захоплювався кінематографом. Працював художником-декоратором у кінофірмі «Тіман та Рейнгардт» (1912), режисером на Одеській кінофабриці (1928 – 1933) та на Київській кіностудії художніх фільмів «Українфільм» (1934 – 1941; 1957 – 1962). Найбільший успіх мала його стрічка «Наталка Полтавка» (1936).
Протягом 70 років творчої діяльності Іван Кавалерідзе створив близько 20 пам’ятників, сотні станкових робіт, зняв 10 кінофільмів, поставив 10 театральних вистав і написав книгу спогадів. У творчості митця помітні впливи символізму, академізму, кубізму, конструктивізму, експресіонізму, соцреалізму, проте переважало прагнення до монументальності форми, узагальнення та реалістичної інтерпретації.
Матеріал підготувала Світлана Борисенко
Останні події
Полтавський художній музей на мапі
