Віртуальна виставка карикатур Володимира та В’ячеслава Казаневських “Карлюка-2022. З усмішкою – до перемоги!”
Володимир Адольфович Казаневський народився в 1950 році в місті Лебедин Сумської області. Закінчив Харківський держуніверситет за фахом «Космічна радіофізика». Працював на «Київському радіозаводі» і в Республіканському музеї літератури. Лауреат більше п`ятисот премій на престижних міжнародних конкурсах графічного гумору в 53 країнах світу. Наприклад, двічі Гран Прі в Скоп’є, Македонія; Гран Прі в Санта Круз де Тенеріфе, Іспанія; Гран Прі в Сеулі і Тейджоні, Південна Корея; Гран Прі в Дубаї, ОАЕ; Гран Прі в Бакеу, Румунія; Перші призи в Генуї і Кунео, Італія; в Санта Клара, Куба; в Пекіні, Китай; в Лімі, Перу; в Хайфі, Ізраїль; в Синопі, Туреччина; в Градец Кралове, Чехія; в Софії, Болгарія і т.д. Карикатури надруковані в багатьох газетах і журналах світу. Наприклад, у журналах «Sine Mensuel», «Courrier International» (Франція), «Nebelspalter» (Швейцарія), «Witty World» (США), Eulenspiegel» (Німеччина)… в газетах «Ouest-France» (Франція) , «Йоміурі Сімбун» (Японія). Авторські графічні роботи знаходяться в приватних колекціях в Парижі, Сан-Франциско, Нью-Йорку, Брюселі, Токіо. Видані авторські альбоми («графічні романи без слів») «Голови», «Спогади літнього Амура», «Шия», «Ватні коліна», «Безумці» в Україні, «Homo Gibber» («Людина горбата») в Швейцарії, а також авторський збірник карикатур у серії «Modern World Cartoonist» в Китаї. Учасник Міжнародних конференцій з вивчення гумору в США, Люксембурзі, Франції, Японії, Туреччини. Статті з теорії мистецтва карикатури перекладені англійською, турецькою, корейською, фарсі, чеською та польською мовами. Монографія «Мистецтво сучасної карикатури» вийшла російською та англійською мовами в Києві. Проілюстрував кілька десятків книг у різних видавництвах: „Дніпро”, „Радуга”, „Радянський письменник”, „Молодь” та ін. Роман «Очищення» та оповідання з авторськими ілюстраціями були видані окремою книгою у Києві у 2004 році. Персональні виставки графіки та живопису: Республіканський будинок письменників, Київ (1985,1987); Палац культури Бельгії, Брюссель, Бельгія (1992); Муніципальний палац, Круісхотем, Бельгія (1995); Кафе-подіум «Де Помпеї», Антверпен, Бельгія (1996); Палац культури, Прокупле, Сербія (1997); Арткафе «Вентелштейн», Лювен, Бельгія (1994, 2000); Центр культури «Де Маєр», Тіент-Вінг, Бельгія (1998); Хол коледжу Імені Всіх Святих, Окленд, Каліфорнія, США (1999); Культурний центр університету Кансай, Осака, Японія (2000); Муніципальний центр культури, Урзічені, Румунія (2001); Іранський дім карикатури, Тегеран, Іран (2002); Муніципальна бібліотека, Діжон, Франція (2003); Галерея «Купех», Тегеран, Іран (2006); Галерея «Насхр-е Саліс», Тегеран, Іран (2006); Муніципальний палац культури, Тарнобжек, Польща (2007); Будинок архітекторів, Київ (2010); Центр культури, Хоутален-Хелчтеен, Бельгія (2011); Музей Тараса Шевченка, Київ (2015); Галерея Французського інституту в Україні, Київ (2015); Музей Тараса Шевченка, Київ (2018); Галерея Синдикату журналістів, Каїр, Єгипет (2018); Салон карикатури преси, Сен-Жюст-ле-Мартель, Франція (2018); Музей карикатури Попа Попаса, Тімішоара, Румунія (2018).

















