14 березня у прес-центрі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрито виставку живопису Анатолія Лавренка «Золото на полотні».
14 березня у прес-центрі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрито виставку живопису Анатолія Лавренка «Золото на полотні».
Анатолій Іванович Лавренко народився 28 квітня 1957 року у с. Савинці Миргородського району Полтавської області. 1976 року закінчив Харківське державне художнє училище (викладачі з фаху В. І. Ленчин, Г. С. Коробов, В. Ю. Єлін). Живописець. У 1981-82 рр. працював художником-реставратором Ханського палацу (м. Бахчисарай), 2004-2005 рр. – викладачем Полтавської студії образотворчого мистецтва школи-інтернату № 2. Учасник численних обласних, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок. Член Національної спілки художників України (1989). Володар Гран-прі міжнародного осіннього салону «Золота Зуза» у 2010 році (м. Рівне).
Анатолій Лавренко – це один з тих небагатьох живописців Полтавщини, чиє ім’я відоме далеко за межами України. Роботи художника зберігаються не лише у музеях нашої держави (Полтава, Запоріжжя, Хмельницький, Суми), а й у приватних збірках Росії, Швеції, Німеччини, Данії, США, Австралії та ін.
Художник завжди дивує, бо він мислить концептуально, працює не окремими картинами, а цілими серіями і на кожну виставку дає твори, де пізнає нову тему, віху у своєму житті. Саме такою є виставка «Золото на полотні», яка складається переважно із живописних робіт, написаних останнім часом. За словами автора, полотно, яке тривалий час стояло у майстерні, наштовхнуло його на думку створити цілу серію картин лесувальним фарбовим складом, використовуючи фактуру самого полотна. Так з’явився «Осінній ранок», а згодом й інші роботи. Лесування (від німецького Lasierung – «робити блискучим» або від латинського Laser – «смолиста речовина, блиск, лоск») – новий досвід для художника. Це техніка накладення прозорих шарів фарби один на одного або на вже підготовлений основний колір (шар), що дозволяє отримувати більш глибокі кольори, різноманітні відтінки, глибоке просвічування шарів. Фарби виглядають насиченішими і яскравішими, тіні глибшими, а картини прозорішими. У кожній роботі «золотої» серії, майстерно використавши техніку лесування, художник створив особливу повітряну тканину, яка об’єднує предметний світ картини у цілісне середовище.
Художник завжди дивує, бо він мислить концептуально, працює не окремими картинами, а цілими серіями і на кожну виставку дає твори, де пізнає нову тему, віху у своєму житті. Саме такою є виставка «Золото на полотні», яка складається переважно із живописних робіт, написаних останнім часом. За словами автора, полотно, яке тривалий час стояло у майстерні, наштовхнуло його на думку створити цілу серію картин лесувальним фарбовим складом, використовуючи фактуру самого полотна. Так з’явився «Осінній ранок», а згодом й інші роботи. Лесування (від німецького Lasierung – «робити блискучим» або від латинського Laser – «смолиста речовина, блиск, лоск») – новий досвід для художника. Це техніка накладення прозорих шарів фарби один на одного або на вже підготовлений основний колір (шар), що дозволяє отримувати більш глибокі кольори, різноманітні відтінки, глибоке просвічування шарів. Фарби виглядають насиченішими і яскравішими, тіні глибшими, а картини прозорішими. У кожній роботі «золотої» серії, майстерно використавши техніку лесування, художник створив особливу повітряну тканину, яка об’єднує предметний світ картини у цілісне середовище.
У багатьох роботах серії Анатолій Лавренко навмисно залишив не профарбовані ділянки полотна. Такий підхід дозволив йому привернути увагу глядача до полотна, яке працює як фон і як колір, а також до основних елементів картини.
Простота композиційної побудови живописних творів підкреслена витонченістю лінійних абрисів і, головне, строгою гармонією колориту.
Простота композиційної побудови живописних творів підкреслена витонченістю лінійних абрисів і, головне, строгою гармонією колориту.Картини серії виконані у теплих тонах золотисто-вохристої гами. Колір золота в усі часи сприймався як застигле сонячне світло – головне джерело енергії для усього живого на Землі. Як константа духовного буття, образ сонця, сонячного світла, на всіх етапах свого становлення символізував насамперед активну творчу субстанцію, пов’язану з такими його фундаментальними рисами, як тепло, радість, щастя, любов. Не відходить від цих асоціативних моделей і Анатолій Лавренко. В оточенні творів майстра глядачі немовби опиняються в обіймах життєдайного сонячного світла.
Картини серії виконані у теплих тонах золотисто-вохристої гами. Колір золота в усі часи сприймався як застигле сонячне світло – головне джерело енергії для усього живого на Землі. Як константа духовного буття, образ сонця, сонячного світла, на всіх етапах свого становлення символізував насамперед активну творчу субстанцію, пов’язану з такими його фундаментальними рисами, як тепло, радість, щастя, любов. Не відходить від цих асоціативних моделей і Анатолій Лавренко. В оточенні творів майстра глядачі немовби опиняються в обіймах життєдайного сонячного світла.Виставка «Золото на полотні» триватиме до 21 квітня. Вподобані роботи можна придбати.
Марина Попкова
