Цього року музей вже всьоме долучається до Міжнародної акції Slow Art Day або День неспішного мистецтва/повільного споглядання мистецтва
Цьогорічний Slow Art Day – День повільного споглядання мистецтва вже вчотирнадцяте пройде на усіх континентах
У червні 2008 року американець Філ Террі, керівник консалтингової фірми у сфері креативних індустрій, який, за його словами, «бігав» по залах музеїв, не отримуючи від цього особливого задоволення, провів експеримент. Він хотів дізнатись, що станеться, якщо відвідувачі музею та галереї змінять спосіб знайомства з мистецтвом: замість того, щоб поглинати сотні творів мистецтва за стандартні 8 секунд, повільно оглянути лише кілька. У перший день «повільного мистецтва» він вирішив поглянути на «Фантазію» Ганса Хоффмана, «Конвергенцію» Джексона Поллока та кілька інших творів мистецтва у рамках виставки «Action / Abstraction» у Єврейському музеї. Філ витратив на споглядання декількох творів цілу годину і йому сподобалось! Як і очікувалося, це був набагато кращий спосіб побачити виставку. Через рік, влітку 2009 року, Філ Террі продовжив експеримент: він запросив чотирьох людей приєднатися до нього у нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва і повільно переглянути невелику кількість робіт. Цей експеримент також виявився успішним. Учасники були у захваті, відгуки були настільки позитивними, що Філ Террі вирішив поділитися приємністю повільного оглядання мистецьких робіт з іншими: у жовтні 2009 р. організував третє тестування, на цей раз із 16 музеями та галереями в США, Канаді та Європі, і таким чином започаткував The Slow Art Day або День неспішного мистецтва.
З того часу щорічно, у другу суботу квітня, музеї у різних куточках планети пропонують відвідувачам замість швидкого «сканування» картин зайнятися вдумливим спогляданням, здійснити справжнє «занурення» у мистецтво, відкрити для себе насолоду від глибшого «спілкування» з творами мистецтва. Для цього потрібно спробувати затриматися перед музейним експонатом довше, аніж на середньостатистичні 8-10 секунд. На вході куратори розповідають відвідувачам, в яких залах їх чекає 5 мистецьких творів, і біля кожного — музейний працівник чи волонтер, готовий ці твори представляти, а радше – вести діалог з відвідувачем про конкретну роботу.
Подібно до того, як рух «повільна їжа» закликає відмовитися від фастфуду і більш уважно поставитися до прийому їжі, а рух «повільна мережа» очікує, що люди стануть більш вибірковими у тому, що стосується споживаного інтернет-контенту, День повільного споглядання мистецтва ставить собі за мету зробити так, щоб публіка більш уважно ставилася до художників і змісту їх робіт. Ідея Дня неспішного мистецтва у тому, щоби спонукати відвідувача оглядати твори, повільно і ретельно вникаючи у кожну деталь, шукаючи внутрішніх відповідей на свої питання.
2018 року Україна вперше долучилася до Дня неспішного мистецтва: 35 музеїв з 12 областей і Києва запросили відвідувачів зупинитись і повільно та вдумливо оглянути експонати, витратити більше часу на один мистецький твір, глибше замислитись над його сприйняттям, спробувати розкрити для себе невичерпний світ мистецьких символів та підтекстів. Тоді наш музей єдиний з-поміж усіх музеїв області приєднався до міжнародної акції Slow Art Day.
Після завершення заходу задоволені учасники висловили думку, що дні занурення у мистецтво слід проводити частіше, ніж один раз на рік, оскільки вони не лише надають можливість призупинити шалений темп життя та отримати насолоду від мистецтва, а й сприяють появі активного зворотного зв’язку, дозволяють відвідувачам із глядачів перетворились на активних учасників заходу, справжніх дослідників мистецтва. Нам і самим було надзвичайно цікаво! І тому, не чекаючи чергової міжнародної акції Slow Art Day, ми у грудні 2018 року запросили полтавців на «позачерговий» день неспішного мистецтва – суботній антимарафон. Вдруге до всесвітньої акції наш музей долучився 2019 року. А у грудні знову запросили полтавців на антимарафон. 26 лютого 2020 року у Всесвітній день неспішності неквапливому спогляданню мистецтва у музеї присвятили цілий вечір. Ми натхненно готувались до Slow Art Day, який мав відбутися у музеях світу 4 квітня 2020 року. Однак пандемія COVID-19 та запровадження карантину змусили нас змінити формат і запросити поціновувачів мистецтва на онлайн-День неспішного мистецтва з надією, що реальна зустріч відбудеться восени.
Для неквапливого онлайн-споглядання обрали дивом уцілілу в роки війни картину «Квіти в тумані» (1940), яку Катерина Білокур подарувала музеєві сама. Заздалегідь записали 3-хвилинне відео з кількома приближеннями та акцентами на окремих деталях твору. Одним із елементів презентації картини, звісно, не випадково, стала пісня «Чи я в лузі не калина була» у виконанні народної артистки України Оксани Петрусенко. Зробили завчасне оголошення про включення відео та прямий ефір на сайті музею та у фейсбук-спільноті.
У встановлений час Ольга Курчакова, мистецтвознавиця, директорка музею, звернулася до учасників онлайн-Дня неспішного мистецтва, запропонувавши абстрагуватись від карантинного настрою та зануритись у живописний твір, подумки запитавши себе: Про що я думаю, коли дивлюсь на цю картину? Які асоціації виникають у моїй свідомості (зорові образи, слова, почуття, спогади)? Яку назву я б дав (дала) твору? Чому саме цей музичний твір у виконанні саме цієї співачки обрали у якості музичної ілюстрації даної картини? Які емоції залишились у мене після перегляду картини?
Протягом десяти наступних хвилин інтернет-користувачі, переглядаючі відео та фото картини, мали випробувати свою спостережливість, звертаючи увагу на деталі, дослухаючись до власних емоцій. Під час повільного споглядання охочі залишали коментарі.
Ольга Курчакова майже пів години відповідала на запитання глядачів, відкриваючи таємниці Катерини Білокур. Учасників онлайн-Дня неспішного мистецтва, а їх виявилось 39, цікавили і сама картина, і факти біографії видатної художниці, і надзвичайне художнє обдарування авторки, і доля її творів. Онлайн-відвідувачі музею залишились одностайними щодо «Квітів у тумані»: хіба ж можна залишитися байдужим, не замилуватися, огорненими густою вологою поволокою квітами, які то тут, то там пробиваються крізь товщу туману яскравими спалахами барв. Протягом доби відео набрало майже дві тисячі переглядів – бажаючі неспішно насолодитись шедевром досі переглядають у зручний для них час.
Попри усі хвилювання, зміна формату Slow Art Day принесла новий досвід та емоційне підживлення і організаторам, і шанувальникам мистецтва. Тому 2021 року, працюючи в умовах карантину, ми знову використали онлайн-формат для проведення Дня неспішного мистецтва.
Повномасштабна російська агресія у лютому 2022-го приголомшила, стала справжнім викликом усьому українському суспільству, і, звісно, внесла корективи до музейної діяльності. Slow Art Day того року залишився у планах і мріях…
З глибокою вдячністю ЗСУ за можливість жити і працювати наступного, 2023 року, ми провели День неспішного мистецтва, сенсом якого є повільне споглядання твору мистецтва, спостережливе вивчення деталей, розкриття для себе невичерпного світу мистецьких символів та підтекстів, пошуки емоцій усередині себе. Серед його учасників було чимало родин вимушених переселенців і ветеранів, для яких захід став справжньою арт-терапією.
Цього року ми також вирішили запросити усіх охочих уповільнитися, зануритися у процес споглядання мистецтва та рефлексування, емоційно відновитися. То ж чекаємо на зустріч! З 12-ї до 13-ї години, на час проведення акції повільного споглядання мистецтва, вхід до музею безкоштовний.
