23 серпня у малій виставковій залі (прес-центрі) музею відкрито виставку творів Івана Новобранця. Вона присвячена Дню Незалежності України та 80-річному ювілею митця. Така подвійна присвята має глибокий сенс. Адже усе своє життя художник свідомо присвятив Україні. Щиро закоханий в українську історію та народне мистецтво, він протягом десятиліть був самовідданим популяризатором неосяжного пласту національної культури. Але особливий поштовх до розвитку його самобутнього мистецтва стався зі здобуттям Україною незалежності.
Після 1991 р. творчість художника набуває соціально-політичного загострення, у ній з’являються теми, які раніше висвітлювалися лише опосередковано. Прикладом чого можуть служити такі картини, як «Іван Мазепа» (1991), «Дума про голодомор» (1993), «Помаранчева революція» (2006). І нарешті, у 2001 р., митець створює полотно, яке за своєю лаконічністю, оригінальністю трактування образу та виразним, піднесеним колоритом, посіло визначальне місце в його доробку, стало квінтесенцією всього ним створеного. Автор дав картині промовисту назву: «До дня проголошення Незалежної України».
Іван Якович Новобранець добре знаний як живописець, який не тільки відроджує народну картину, але й проторює у національному мистецтві новий напрямок, як автор поезій, як кобзар та лірник, як майстер з виготовлення музичних інструментів.
Художник народився на Лубенщині в с. Березоточа 2 травня 1939 р. Зростав у сільській родині, в гармонії з природою, наповнюючи душу мальовничою красою рідної землі та важливими настановами своїх перших учителів. У 1969 р. оселився в Полтаві. З Полтавою повязане все його подальше життя. Тут він реалізувався як митець, став заслуженим художником України, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Митець багато працює, активно демонструє власну творчість. Він – учасник численних художніх виставок. Це його третя персональна виставка у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
Щедрий душею художник не раз дарував власні твори музею, а отже, усім полтавцям. На сьогодні у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка їх зберігається 10.
Виставка, що нині пропонується увазі глядача, створена на основі робіт І.Я.Новобранця, як із музейних фондів, так і творів із його особистої збірки. Майже усі вони добре відомі глядачеві, що не робить їх менш цікамими. Бо кожна з них несе риси справжньої народності та, немов випромінюює, генетичний код нації. Він і в «Проводах в армію», і у «Скіфському мечі», і у «Венері»… , у натюрморті та пейзажі, і в тематичній картині, якою б вона не була історичною чи жартівливою.
У ряді творів Іван Новобранець вдається до використання текстів-підписів, на кшталт славнозвісних картин, що побутують під назвою «Козак Мамай». Серед них і представлене на виставці значне полотно — триптих — «Дума про Наливайка» (2006). Беручи за основу героїчні події грандіозної битви українських козаків з ляхами, в урочищі Солониці, що поблизу Лубен, 26 травня 1596 р., під час повстання Северина Наливайка, художник створює не тільки живописний твір, але й віршований — сучасну думу, текст якої ніби супроводжує відображені сцени бою та трагічної загибелі тисяч ні в чому не винних людей. На полотні присутній і сам митець і, недарма, він в образі кобзаря. Цілком зрозуміло, що автор усвідомлює свою місію саме в кобзарстві, тому загубленому нині явищі, носії якого зберігали духовний генофонд народу, не давали згаснути в ньому національній самосвідомості.
Тож сьогодні кобзар, до речі єдиний у Полтаві член Національної спілки кобзарів України, і художник, великий патріот нашої Батьківщини, Іван Новобранець дарує шанувальникам мистецтва, можливість зустрічі зі своєю творчістю. В експозиції — малярські полотна різних років, акварель, народні інструменти.
Світлана Бочарова
