Ікона «Покров Богородиці» з колекції ПХМГМ імені Миколи Ярошенка
В колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка зберігається реліквія ХІХ століття – ікона «Покров Богородиці», виконана за сприяння нікопольського купця, нащадка козацького роду Никифора Бурдимова. Як свідчить напис на іконі: «Копія съ запорожской кисти,скопирована 1886г. 20 сентября стараніємъ церковного старосты Никифоромъ Кондратьевичем Бурдимовымъ».
Цей твір, що є копією ікони ХVІІІ століття являє собою тип, так званої,«Козацької Покрови». Слід сказати, що у запорізьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови. Її образ зображували на хоругвах, її ікона була в кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди зводилася на честь Покрови. Пресвятій Богородиці молились виступаючи в похід і після повернення з походу. Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана.
Особливе пошанування Покрови Богородиці збереглося й за доби Гетьманщини. Тоді ж сформувався й тип ікони – «Козацька Покрова», що тепер є досить рідкісним. Характерною ознакою цього типу ікон було зображення на них українських гетьманів, представників старшини та значних козаків. Таким чином ці ікони мають не лише виняткове мистецьке значення, як такі, що несуть в собі риси українського бароко, але й виступають цінними історичними джерелами.
На іконі із Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка разом з Богородицею і святими зображений кошовий отаманПетро Калнишевськийзістаршиною та низовими козаками.
Західноєвропейський іконографічний тип «Мадонни милосердя» на теренах Гетьманщини трансформувався в образ Покрови Пресвятої Богородиці, адже народ бачив у Покрові свою заступницю. Покровителькою її вважали і запорожці – захисники православної віри і вітчизни. Відтак, на даній іконі Богоматір, з омофором в розведених руках, стоїть серед хмар на тлі синього неба. У неї усміхнене обличчя, вона схилила голову вниз праворуч до отамана. Цікавою деталлю є те, що від уст Петра Калнишевського до Діви Марії йде напис у дзеркальному відбитті: «Молимъпокрийнасъчестнымъпокровомъизбавинасъотъ всякого зла».
У творі відчутний вплив естетичних уподобань народного мистецтва, зокрема, у соковитості барв, орнаменті, в одязі козаків і святих. Так, у Богоматері блідо-червоний омофор із застібкою на грудях, світло-коричнева туніка, позолочена по подолу, над головою золотистий німб та напис у напівовалі про спасіння людей. Вгорі,у лівому куті,поясне зображення святого Миколая, а в правому – Архангела Михаїла, з золотими німбами. Святий Миколай, з благословляючою правою рукою, лівою тримає Євангеліє. Архангел Михаїл у правиці тримає державу, а вогняний меч – у лівій.
Петро Калнишевський показаний з сивим «оселедцем» і вусами, одягненим у синій жупан і червоний кунтуш з повздовжніми розрізами біля ліктів та шаровари. Отаман взутий у червоні чоботи, підперезаний широким золотистимпоясом. Він має шаблю. За спиною Калнишевського стоїть молодий козак, погляд якого звернений до глядача, а зліва від них – ще троє козаків у повороті праворуч.
Ідея непорушності влади часуостаннього кошового отамана Запорізької Січі, в іконі підкреслена зображенням золотистого декоративного щита – картуша, з червоними і синіми прапорами, а також з шаблями, гарматами і литаврами, що розташований між двома групами козаків по центру.А вся зображена сцена вміщена в золотистий картуш, виконаний у бароковому стилі.
Навіть збережена в копії,ікона «Покров Богородиці» із зібрання Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка є унікальним об’єктом культурної спадщини козацької доби. Сьогодні подібних ікон збереглося обмаль, тому, скопійований в ХІХ столітті зразок дозволяє скласти більш докладне уявлення, як про розвиток українського мистецтва ХVІІІ століття, так і про стильові особливості українського бароко. Окремим чинником, що визначає унікальність цієї ікони є введення до неї зображення історичної постаті–легендарного кошового отамана Петра Калнишевського, яке дає підстави віднести написання оригіналу до другої половини ХVІІІ століття.
Значний інтерес до козацької історії та її духовної спадщини ще вище підносить значення дбайливо збережених рідкісних екземплярів українських ікон типу «Козацької Покрови».
Іван Герцунь
Колектив музею щиро вітає зі святом Покрови Божої Матері, Днем українського козацтва та Днем захисника України, які відзначаються 14 жовтня в День Покрови Пресвятої Богородиці!
