Збережене мистецтво. Михайло Антончик

50
Віртуальна виставка однієї картини з фондів музею в рамках проєкту “Збережене мистецтво» присвячена 100-річчю від дня народження Михайла Владиславовича Антончика (1921-1998).
Антончик Михайло Владиславович – український художник різнобічного живописного таланту, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України. У своїй творчості митець зображував людину праці, її життя, мрії та вподобання. Цей інтерес визначив коло тем, сюжетів та образів, не залишаючи традиційність форм, за якими проглядається щира любов до людей. Дослідники творчості Михайла Антончика справедливо називають його співцем села. Справді, більшість його творів – це портрети селян, трудівників.  Для створення своїх образів він багато працював у селах Полісся, Черкащини, у Київській та Чернігівській областях. Своє натхнення митець шукав у звичайному житті простих трудівників села, висвітлюючи їхній побут, намагався підкреслити справжню людську красу.
Твори М. Антончика зберігаються в багатьох музейних і приватних збірках, зокрема в колекції Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка,  до якої 1952 року Дирекцією художніх виставок України передано картину «Портрет доярки Євдокії Кошової. 1949» (Ж-193). На звороті підпис “Портрет доярки-стахановки к-з “Искра” (Черкасский район) Евдокии Кошевой. 1949.”  Художник майстерно розкриває й оспівує внутрішню красу жінки-трудівниці. Митця ще з юності приваблювали цілісні характери, люди, які важко і самовіддано працюють.
Михайло Антончик народився у Києві 15 червня 1921 р. в родині робітника.  В 1944—1950 роках навчався в Київському художньому інституті, в класі Анатолія Петрицького та Костянтина Єлеви. Працював у галузі станкового живопису.
Незабутній слід у пам’яті митця залишили трагічні події Другої світової війни. Протягом всього творчого шляху він буде повертатись  до цієї теми, створюючи образи дорогих йому людей, які під час окупації врятували йому життя.
З перших самостійних творів визначилася тематика і особливості творчих підходів до втілення ідей молодого художника. Митець багато подорожує по містах і селах України. Декілька кращих творівхудожник створив у селі Тиманівка, Тульчинського району Вінницької області.
Певний час після розвалу СРСР було заведено зверхньо дивитися на представників соцреалізму, через їхній конформізм. Попри якісь злободенні
моменти, які не пройшли випробовування часом, Михайло Антончик –
художник, який створив полотна, втіливши в них свої роздуми про життя та
працю людей, використавши для цього різноманітні засоби, йдучи від
документальності до монументального узагальнення і реалістичної за змістом,
сучасної йому живописної символіки.
Портрет доярки Євдокії Кошової. 1949
Портрет доярки Євдокії Кошової. 1949
Основні твори: портрет доярки колгоспу «Іскра» Черкаської області Євдокії
Кошової (1949); «Перші добровольці Каховської ГЕС» (1951); «Ранок» (1960); «Земляки Т. Г. Шевченка. Колгоспники села Моринці »(1961); «Юність» (1963);
«Свято в селі Моринцях. Відкриття Палацу культури »(1963 – 1964); «Жовтнем
народжені» (1964 – 1965); «Колгоспники» (1964 – 1967), триптих «Поема про
жінку» (1970) та інші.
Майстер відійшов у вічність 8 липня 1998 р.