Цими днями творча спільнота Полтави вшанувує пам’ять художника Леоніда Гусака. Митець залишив цей світ 25 років тому – 27 серпня 1996 року, утім його картини продовжують жити.
Леонід Іванович Гусак (1947-1996) був талановитим графіком, живописцем, художником-оформлювачем, а також здібним письменником і філософом. Він народився 6 жовтня 1947 року у Полтаві. Спогади художника про повоєнне дитинство, часто недогодоване й бідно вбране, навіть у дещо фрагментованому вигляді наводять на думку, що так скрупульозно міг написати тільки сумлінний художник-музейник.
Леонід Гусак брав участь у створенні експозицій музеїв міста Полтави та області. Серед них Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтавський літературно-меморіальний І. П. Котляревського, Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, Миргородський краєзнавчий музей, Диканський державний історико-краєзнавчий музей, Кременчуцький державний історико-краєзнавчий музей, Чорнухинський державний історико-краєзнавчий музей, Заповідник-музей М.В.Гоголя, Музей-садиба А.Макаренка.
Також Леонід Іванович був талановитим графіком. Його рисунки є непересічними зразками сучасного мистецтва. Вони є сублімацією світогляду художника та дитячих спогадів про Павленки. У своїх мемуарах Леонід Гусак пише: «Дитячі враження найстійкіші. Вони – на все життя. Світ, який оточував, який тобі створили в дитинстві,– це той світ, в якому ти живеш усе життя».
У творчості Леонід Гусак апелював до таких визначних діячів світової культури як Пітер Брейгель, Андрій Тарковський. Його твори побудовані на взаємодії архетипів («колективного підсвідомого» за К. Г. Юнгом), вони ж становлять основу і стрижень загальнолюдської культури.
Графічна спадщина художника безпосередня, неординарна, еклектична, новаторська і передає філософське, авторське бачення всесвіту. У фондах Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка перебувають 8 графічних робіт художника і один його живописний триптих. На картині «Місячна ніч» (1983) виконаній тушшю на папері зображено безкрає поле, на якому вже було розпочато жнива, воно знаходиться на пагорбах, за якими безмежний ліс, що підходить аж до горизонту. Всю цю зворушливу картину освітлює старий місяць.
У творі «Вечірня тиша» (1980), виконаному гуашшю на папері, відтворено сутінки в долині, порослій деревами. На першому і другому планах дерева ростуть скупчившись, їх форми нагадують міцних, великих тварин. Кичери розходяться перед променями сонця, що сідає.
Пейзаж «Спека» (1974), виконаний гуашшю на папері, відрізняється від інших експресивною манерою виконання, авторською технікою і яскравістю колориту. На папері відтворено поле і комбайн, який скошує і обмолочує зерно. До небесного склепіння підіймається пил і солом’яна труха, у вирі цього всього, в зеніті знаходиться сонце.
Твори Леоніда Івановича Гусака експонувалися на міських, обласних виставках в Києві, Москві, Мюнхені; опубліковано його спогади, автобіографічні есе.
Іван Герцунь
