16 лютого 2018 року у малій виставковій залі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відбулась презентація виставки класичного живопису «Зупинись, миттєвосте! Ти – прекрасна!» Володимира Мірошниченка (м. Лубни).
Мірошниченко Володимир Іванович народився 30 листопада 1964 року у м. Донецьк у сім’ї шахтарів. Коли йому виповнилось три роки, родина переїхала на Полтавщину, батьківщину батька, до м. Лубни.
Перші здібності до малювання з’явилися у дитячому садку. У сім років почав відвідувати художню студію під керівництвом заслуженого діяча культури, члена НСХУ Василя Івановича Семенюти. Через рік у Лубнах відкрилася художня школа, яка стала для Володимира Мірошниченка справжнім «пансіоном шляхетних дітей». Вивчення таких предметів, як історія мистецтв, живопис, рисунок, композиція, скульптура, хореографія, етика, естетика, а також виїзди на етюди сколихнули душу майбутнього живописця, прищепили йому любов до мистецтва та усього прекрасного. Вагому роль у становленні Володимира Мірошниченка як художника відіграли поїздки до Києва, відвідування музеїв, майстерень відомих українських художників: Миколи Петровича Глущенка (1901-1977), Михайла Гордійовича Дерегуса (1904-1997), Георгія Степановича Меліхова (1908-1985) та інших.
П’ять років навчання у художній школі пройшли недаремно. Майстер вдячний своїм учителям – Василю Івановичу Семенюті, Миколі Івановичу Корабльову, Анатолію Івановичу Харчуку, Тамарі Самійлівні Мошніковій за те, що вчили не тільки малювати, а й бути людиною.
Після закінчення художньої та загальноосвітньої школи вступив до Київського технікуму легкої промисловості на спеціальність «Художник-модельєр взуття та виробів із шкіри». Після завершення навчання та строкової служби у радянській армії, був направлений до Луганську на взуттєве об’єднання «Лугань» працювати за фахом.
У 1998 році з родиною залишив Луганськ і переїхав до Лубен. З’явилася можливість зосередитись на мистецькому житті: познайомитись з новими художниками, працівниками музею та галереї мистецтв, з історичними місцями Київщини і Полтавщини, зокрема Лубенщини, де жили і творили видатні постаті нашої української культури. Подорожі надихнули на створення численних етюдів, а згодом і великих полотен.
Протягом останніх десяти років, окрім творчості, Володимир Мірошниченко працював на благо місцевої громади. Опанувавши нову техніку – карбування на граніті – виконав серію меморіальних плит з портретами видатних людей Лубенщини; меморіальний комплекс, присвячений героям-лубенцям Другої світової війни. У Лубнах оновив пам’ятник Т.Г. Шевченку, погруддя до якого виконав полтавський скульптор Дмитро Коршунов разом з колегами. Став співзасновником Лубенської художньої організації «Пектораль», і за підтримки голови Полтавського обласної організації НСХУ Юрія Олексійовича Самойленка відродив Всеукраїнську виставку «Лубенська художня весна». Ініціював проведення виставки-продажу робіт лубенських художників, кошти від якої були спрямовані на допомогу нашим землякам, які зазнали поранень під час дій в зоні антитерористичної операції.
Мистецьке життя Володимира Мірошниченка насичене подіями: за останні п’ять років глибше вивчив творчий доробок різноманітних художників, познайомився з мистецтвознавцями, неодноразово брав участь в обласних, Всеукраїнських і міжнародних виставках, п’ять з яких – персональні. Відзначений літературно-мистецькими преміями імені В. Малика та В. Симоненка.
У 2017 році прийнятий до НСХУ. За словами майстра, це дало величезний поштовх для подальшого творчого розвитку та самовдосконалення як художника. Сьогодні він активно працює у напрямку реалізму, в таких жанрах як портрет, пейзаж і натюрморт.
Володимир Мірошниченко сповідує класичний реалізм у своїй творчості, однак виробив власну художню манеру, побудовану на співіснуванні пленерної правдивості та опоетизованого узагальнення. Живопис митця настроєвий. Художник яскраво і барвисто передає у своїх пейзажах ефекти освітлення. Він є справжнім майстром пейзажу з ясними небесами, розлогими рівнинами, де домінує повітря, далечінь, глибина і світло. Чудовий колорист, художник стверджує і доводить, що життя прекрасне у різних своїх проявах, і саме людина змінює навколишній світ – якщо хоче, на краще. У його полотнах майстерно відтворені краєвиди Полтавщини. Спокійні, умиротворенні за настроєм пейзажні твори тяжіють до ліричного напряму в українському пейзажі.
Поетичні стосунки природи і людини зображені у авторських натюрмортах. Натюрморти Мірошниченка – це не просто констатація існування певних речей. Вони, насамперед, розкривають особистий світ художника: його світосприйняття і світобачення, форму його контакту з дійсністю. Предмети тут, як правило, перебувають не лише у певних «стосунках» з автором, але й між собою. Художник немов звертається до «пам’яті» предметів, виходячи на прямий діалог з їх далеким чи не дуже минулим, відроджує до життя в найкращих їхніх «спогадах», позначених силою кольорів, дзвінкістю тонів і відтінків.
Портрети автора захоплюють найтоншими барвними переходами, вражають майстерністю та довершеністю образів: дивлячись на них, відчуваєш живу людину, її серцебиття, тепло душі.
Експоновані твори демонструють витончений та елегантний реалістичний живопис.
Презентація персональної виставки Володимира Мірошниченка «Зупинись, миттєвосте! Ти – прекрасна!» стала справжнім мистецьким святом і продовжила традиції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка як сучасного культурно-просвітницького центру, що згуртовує майстрів пензля та їх шанувальників навколо мистецтва – а воно є вічним.
Марина Попкова
