19 листопада 2024 року відзначає 75-річний ювілей Світлана Пасічна, художниця-керамістка, членкиня Спілки художників Молдови та Національної спілки художників України. Поле творчої діяльності мисткині надзвичайно широке: живопис, графіка, моделювання та пошиття одягу, дизайн, фотографія та педагогіка, але найбільше її талант розкрився у художній кераміці.
У творах художниці відчутний вплив авангардизму, де переважають геометричні форми: куля, куб, різноманітні трикутники. Декоративні композиції глибоко філософські, об’єднані концептуальною тематикою та мають виразний конструктивний характер. В них вдало поєднуються світові тенденції сучасного мистецтва з глибоко національними елементами художньої кераміки. Колір у керамічних творах авторки є головною домінантою. Мальовничі контрасти із несподіваними тональними зіставленнями, часто асоціативні, абстрактні, настроєві, стали особливим виразним декором. Професіоналізм і майстерна віртуозність ювілярки викристалізовувалися протягом багатьох років.
Свій творчий шлях Світлана Пасічна розпочала у Полтавській дитячій художній школі, куди її привели батьки, побачивши велику зацікавленість до малювання. 1969 року закінчила Миргородський керамічний технікум – один із найдавніших серед навчально-керамічних закладів. Вищу професійну освіту здобувала у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені В.І. Мухіної (нині Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О.Л. Штігліца), де навчалася на відділенні художньої кераміки і скла за спеціалізацією «Художнє скло». У 1977 році за направленням переїхала до Кишинева (Молдова). З 1977-го по 1980-й роки викладала у Кишинівському державному художньому училищі імені І. Рєпіна, а також в Академії мистецтв Молдови – з 1987 р. по 1988 р.
Визначною віхою у творчому житті Світлани Пасічної стало знайомство з прибалтійським художником-керамістом Петерісом Мартінсонсем. Він спрямував увагу мисткині на властивості матеріалу, монолітність об’ємів, елегантність та лаконізм форми та простоту декору. Цих принципів вона дотримується при створенні кожної художньої композиції.
З 1987 року твори Світлани Миколаївни експонуються на міжнародних виставках, конкурсах та отримують найпрестижніші премії, серед яких нагороди на 45-му, 46-му Міжнародних бієнале кераміки у м. Фаєнца (Італія, 1987, 1989 – золотамедаль Президента республіки), Всеєвропейській виставці вжиткового мистецтва «Конфігура-І» в м. Ерфурт (Німеччина, 1991), 3-му Міжнародному симпозіумі керамічного мистецтва в м. Констанца (Румунія, 1995), всеукраїнській виставці мистецтва «Хутір-96» у Хмельницькому (1996), Міжнародному форумі сучасного вжиткового мистецтва та дизайну в м. Канадзава (Японія) і Всесвітньому конкурсі-форумі керамічного мистецтва та дизайну Світового центру в м. Кванджу (Південна Корея, 2001).
1995 року Світлана Пасічна повертається в Україну, до рідної Полтави, де живе і працює й дотепер. Час від часу виїздить за кордон, де бере участь у різних мистецьких проєктах. Визначною подією для неї стала участь у резиденції «Макдауелл» штату Нью-Гемпшир США. Там, на величезній території, художники, письменники, композитори живуть та працюють, діляться власним досвідом, а по закінченню роботи мають надати своєрідний творчий звіт. Подібна резиденція була створена й на Полтавщині у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішні. Починаючи з 2010 року, Світлана Пасічна є постійною учасницею цього проєкту.
Персональні виставки художниці-керамістки відбулися у Болоньї (Італія, 1995), Полтаві (1999, 2002, 2019), Кишиневі (2009), Опішні (Полтавська область, 2013).
Твори Світлани Пасічної зберігаються у Міжнародному музеї кераміки у Фаєнці (Італія), Світовому центрі кераміки в Кванджу (Південна Корея), Національному музеї Молдови в Кишиневі (Молдова), Картинній галереї м. Бендери (Молдова), Художньому музеї м. Костанца (Румунія), Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, музеї Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка», Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
Полтавському художньому музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка належить серія графічних аркушів під назвою «Сон листопада» 1993 р., дві керамічні композиції: «Сон листопада» 1991 р., «L’impression» («Враження») 1992 р., керамічні плакетки 1988 р. Усі твори були подаровані музею авторкою.
Ярошенківці щиро вітають Світлану Миколаївну із ювілеєм! Зичимо міцного здоров’я, невичерпного натхнення та наснаги, яскравих ідей, сміливих творчих пошуків та втілення нових мистецьких задумів під мирним небом України!
Матеріал підготовлено Наталією Дмитренко
Серія графічних аркушів «Сон листопада»:
