12 червня о 16:00 по вул. А. Кукоби (колишня Пролетарська), 17/2 відбудеться відкриття меморіальної дошки народному художнику України Володимиру Колеснікову (01.05. 1951-28.06. 2014).
Ідея увічнення пам’яті Володимира Колеснікова шляхом встановлення меморіальної дошки виникла серед жителів Полтави. Першими звернулися до Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка з листом мешканці будинку, в якому художник проживав. Ідею полтавців, звичайно, музейники підтримали, оскільки і там вона давно вже визріла і була підтримана національною спілкою художників України.
Творчий спадок художника вражає своїми маштабами реалізованих задумів та високою майстрерністю. Володимир Колесніков зробив великий внесок у розбудову художнього життя Полтави. За його ініціативи у нашому місті була відкрита галерея “Парсуна”, також його активна діяльність привела до спорудження Галереї мистецтв. Монументальними розписами художника прикрашені будівлі аеропорту Полтава, автовокзалу та Української медичної стоматологічної академії. Володимир Колесніков подарував музею 13 своїх картин із серії “Рух у просторі почуттів”.
Володимир Колесніков ніколи не розлучався з Полтавою, сюди він повертався знову і знову, мабуть, за натхненням, за таким особливим відчуттям, яке він проніс із своєї юності, молодості через усе своє життя.
Ескіз меморіальної дошки створив син художника. Скульптори, кияни, друзі, взяли на себе зобов’язання виготовити та встановити дошку за половину вартості. Оголошена вартість проекту становить 50 тисяч гривень. Кошти у сумі 50 тисяч грн. було зібрано під час минулорічної виставки пам’яті митця.
Сенсом всього життя цього безмежно обдарованого митця була творчість, безупинний рух вперед до здолання її найвищих вершин. Його творчий доробок, а це понад 3 тис. творів – монументальні розписи, живописні полотна, графіка, скульптура – сьогодні належить Світу. Твори художника стали надбанням 22 музейних збірок та приватних колекцій найрізноманітніших куточків земної кулі, зокрема таких країн як Україна, Росія, Швейцарія, Німеччина, Франція, Малайзія, США, Бельгія, Японія тощо.
Значна частка мистецького спадку Володимира Колеснікова навічно залишилася в Полтаві. Мало не кожен із жителів міста звертав увагу на монументальні розписи полтавського автовокзалу, аеропорту чи медичної академії. Вони стали окрасою цих приміщень, зробили їх знаменитими. Щедрим дарунком митця та його родини пишається й Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, зберігаючи в своїй збірці 12 живописних творів.
Для Володимира Колеснікова Полтава була місцем його особливої прихильності і любові. Він народився в Луцьку, художню освіту здобув у Харкові та Львові, наприкінці 1990-х остаточно оселився в Києві, де чимало сил віддавав ще одному своєму улюбленому дітищу – заснованій ним кафедрі рисунку та живопису, графічного дизайну та реклами Київського Національного університету технологій та дизайну. Професором, завідувачем кафедри В.Г.Колесніков лишався до свого останнього дня. Але саме до Полтави, міста його дитинства і юності, міста, що дарувало вибір його мистецького шляху і яке він із особливою гордістю називав рідним, митець прагнув повернутися знову й знову. Саме з Полтавою він пов’язував усі головні етапи власного сходження тому саме на суд полтавців поспішав подати результати своїх найвагоміших звершень.
Полтавцям добре запам’яталися тематичні виставки Володимира Колеснікова – «Рух у просторі і часі», створену ним у 2008 році на основі циклу «Танець», якому художник присвятив понад десять років творчого життя та «Подорож у всесвіті почуттів» (2010), полотна якої виникли під враженнями подорожей по Карелії, Криму, Карпатах, Полтавщині, Абхазії, Словенії, Хорватії та Греції.
Свідченням батьківської гордості за синів, які гідно продовжують родинну справу стала виставка трьох художників Колеснікових – Володимира, Володимира-молодшого та Дмитра, відкрита у квітні 2014 року під назвою «Україна-Португалія». Це вже згодом виставки вирушили у вояж іншими містами України, першими ж їх глядачами стали жителі Полтави.
Володимир Колесников об’єднав у своїх творах професіоналізм, виразність, експресію і чіткість зображення. Не зазіхаючи на традиції, зберігаючи індивідуальні риси художньої манери, автор шукав спосіб збагачення рідної йому живописної школи, заснованої на суворій виразності і чистоті ліній. Він розумів мистецтво і відчував його.
Життя художника обірвалося до жалю рано, але вся його творча спадщина не залишає сумнівів, що ім’я митця буде вписане до класики українського живопису ХХІ століття.
