Віталій Губенко. До 90-річчя відомого графіка з Полтавщини
Цього року мистецька спільнота відзначає 90-річчя з дня народження нашого земляка, відомого українського графіка й живописця Віталія Платоновича Губенка. Сьогодні художника знають і шанують передусім завдяки роботам у галузях друкованої та книжкової графіки.
Народився митець 17 червня 1933 року на хуторі Вовків Комишнянського району Харківської області, нині – вже неіснуючий населений пункт у Миргородському району на Полтавщині.
Творчий шлях художника теж почався саме з Миргородщини. У 1957 році Віталій Губенко закінчив Миргородський керамічний технікум імені Миколи Гоголя. Вже згодом пов’язав свою долю зі столицею: у 1969 році завершив навчання у Київському художньому інституті і до 1991 рокупрацював на Київському творчо-виробничому художньому комбінаті. З 1966 року В. Губенко стає постійним учасником республіканських і всесоюзних мистецьких виставок, а у 1978 році вступає до Спілки художників України.
Віталій Губенко співпрацював із видавництвами, зокрема, такими як «Дніпро» та «Веселка». Його графічні твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї книги та друкарства України, Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини, Полтавському літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, у Миргородському краєзнавчому музеї, Меморіальному музеї Григорія Сковороди, а також за кордоном – в Українському музеї у Нью-Йорку. У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка також є колекція художніх творів Віталія Губенка, що складається з 43 робіт, створених у 1973-1988 роках. Це – серії кольорових ліногравюр, ілюстрацій до народних казок, таких, як: «Колосок», «Курочка Ряба», «Вовк і козенята», «Котик і півник», «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат», «Колобок», «Теремок», «Ріпка», «Рукавичка», «Курочка Ряба», «Вовк і Журавель» та ілюстрації до казок Ш. Перро «Червона Шапочка», братів Грімм «Бременськімузиканти», Г.Х. Андерсена «Гидке каченя».
Роботи Віталія Губенка з колекції музею викликають особливий інтерес. Зокрема, ілюстрація до казки «Курочка Ряба» (1974), є цікавою стилізацією під традиційну книжкову друковану графіку. Твір повністю передає характер та емоції персонажів в одному з ключових епізодів відомої усім з дитинства казки. А кольорова ліногравюра «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат» (1979) є чудовим прикладом антропоморфізованого зображення персонажів-тварин. Тут автор влучно ілюструє образ Вовка-панібрата не лише через зовнішні атрибути, як одяг чи аксесуари, а й олюднює його через зображення самої ситуації, в яку потрапив герой казки. Те ж саме стосується і зображення колоритних персонажів у ілюстраціях до казок «Вовк і козенята» (1975 ) чи «Рукавичка» (1987).
У музеї зберігаються також художні твори В. Губенка на історичну тематику, що відображають і власне ставлення художника до різних персоналій чи подій. Це – літографія «Початок краху Російської імперії» (1973 ), кольорові ліногравюри «Падіння Риму» (1982 ) і «Джордано Бруно, італійський філософ (1548-1600)» (1982). Остання ліногравюра, завдяки майстерності художника, особливо виразно передає характер італійського філософа епохи Відродження, зображає його нескореним, попри кайдани, вільнодумцем. Джордано Бруно на ілюстрації В. Губенка постає символом раціоналістичного світоглядуі вільного пошуку правди, не зважаючи на релігійні догмати та авторитети. Повертаючись від музейної колекції до загальноготворчого доробкуВіталіяГубенка, слід згадати також серію літографій «Григорій Сковорода» (1969), комплекти листівок «Коза-дереза» (1972), «Цап та Баран» (1974 ), ілюстрації до книг «Предтеча» В. Шевчука (1982), «Вибрані твори» Г. Сковороди (1977 ), «Диво камінної гори. Українські казки» (1986). Середінших робіт Віталія Губенка є також портрети, зокрема, письменника Олекси Мусієнка (1974) та живописні роботи: «Пейзаж. Село Юрки» (1998), «Садиба Є. Білокобили» (1998 ), «Садиба А. Шафаренка» (1999 ) та інші.
На початку 2000-х роківсвітдізнавсящей про поетичний талант художника. Так, Віталій Платонович є автором архітектонічно-епічної поеми «Терново-лавровий вінок сонетів». Інші поезії В. Губенка публікувалися у виданнях «Літературна Україна», «Вітчизна» та в альманасі «Радосинь» впродовж 2002-2004 років.
Впізнавана техніка, майстерність ілюстратора, передача художніми засобами асоціативних образів улюблених з дитинства героїв – все це назавжди залишиться характерними рисами творчості Віталія Губенка.
Помер митець у Миргороді, 20 січня 2018 року, залишивши по собі яскравий творчий спадок як графік, живописець та поет, назавжди увійшовши до грона шанованих уродженців Полтавщини.
Іван Герцунь
