Пам’яті Ганни Федосіївни Собачко-Шостак
15 грудня 2023 року виповнюється 140 років від дня народження видатної української майстрині художнього розпису Ганни Феодосіївни Собачко-Шостак (1883-1965).
Унікальними експонатами декоративного розпису, що увійшли до
фондової колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені
Миколи Ярошенка, є твори Ганни Собачко-Шостак – представниці народного
футуризму. Технічно досконалі та неймовірно фантазійні модернові
композиції з першого погляду захоплюють та ведуть у дивосвіт квіткових
садів вигаданих художницею. Почерк Ганни Собачко-Шостак впізнаваний та
самобутній. Особливою рисою її орнаментів є гостроверхі, видовжені, плавні
обриси квіткових мотивів. У своїх творах вона вдало поєднувала прийоми
традиційного українського розпису та графіки. У традиційні орнаментальні
зображення внесла ноти авангардизму та українського модерну, тим самим
піднесла свій талант на новий рівень майстерності. Її фантастичні квіти
ніколи не повторюються, інколи одне зображення перетікає в інше, птахи
стають квітами, а квіти рибами, або перетворюються у дивовижні
архітектурні об’єкти в казковому саду.
Ганна Собачко-Шостак народилася 3 (15) грудня 1883 року в селі Скобці Переяславського повіту Полтавської губернії (нині село Веселинівка Баришівського району Київської області) у бідній селянській родині. Змалку допомагала матері вишивати, ткати полотно. Створювала популярні того часу мальовки та рушники акварельними та гуашевими фарбами на папері, розписувала хати односельців. У 1910 році на творчість Ганни звернула увагу Анастасія Семиградова, відома меценатка, колекціонерка, художниця, дружина Михайла Семиградова, який був поміщиком у селі Скобці. Разом із художницями-модерністками Євгенією Прибильською та Олександрою Екстер вона створила у селі школу та навчально-показову килимову майстерню, де Ганна розпочала свій творчий шлях. Завдяки допомозі цих художниць Ганна Собачко-Шостак вдосконалює свою майстерність, а її твори набувають великого попиту. На кустарних виставках килими виткані за її малюнками були відзначені срібною медаллю в Петербузі та золотою медаллю у Києві, а також її роботи експонувалися на промислових виставках у Києві (1913), Берліні (1914, 1922), Дрездені (1924), Мюнхені (1925).
У 1930-ті роки новим періодом її творчого життя стала робота в Центральних експериментальних майстернях, що знаходилися в приміщеннях Києво-Печерської лаври. Там за її ескізами ткали килими, вишивали панно, а вона мала змогу творчо працювати і навчати молоде покоління майстрів. Серед її учнів були видатні майстрині петриківського розпису: Марія Примаченко, Тетяна Пата, Параска Власенко, Надія Білокінь, Марія Пособчук.
У 1931 році Ганна Собачко-Шостак перемогла на республіканському конкурсі українського народного декоративного живопису та отримала замовлення на оформлення українського павільйону на всесоюзній виставці досягнень народного господарства. В цей період до неї приходить визнання, вона отримує звання майстра народної творчості, стає членкинею Спілки художників СРСР.
1932 року майстриня з родиною переїхала до Підмосков’я в село Черкізово,
де працювала на фабриці «Експортнабивтканина». Створювала декоративні
композиції для виготовлення килимів, тканин та вишивок в традиційному
українському народному стилі. Вона вела активну виставкову діяльність,
брала участь у республіканських, всесоюзних художніх виставках. У 1937
році її роботи експонувалися на Всесвітній виставці у Парижі, а також у Нью-
Йорку (1939). Французький художник, скульптор, графік, майстер
декоративного мистецтва початку ХХ століття Анрі Матісс, побачивши
роботи Ганни Собачко-Шостак на виставці у Парижі сказав: «Не вам, а нам у
вас треба вчитися, адже ви маєте велике національне мистецтво і унікальне
народне мистецтво Ганни Собачко…».
Новим періодом творчого злету майстрині стали її останні роки. У свої 80 літ вона створила серію робіт «Квіти України». Взяла участь у республіканській художній виставці 1963 року, присвяченій 150-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка де мала великий успіх. Загалом за своє життя вона стала учасницею понад 40 виставок в Україні та за кордоном.
Твори Ганни Собачко-Шостак зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї декоративного мистецтва України, Одеському національному художньому музеї. Полтавському художньому музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка належать два декоративних панно – «Зозуля у квітах» та «Факел дружби» створені у 1963 і 1965 роках. До музею вони були передані у 1969 році Державним музеєм
українського народного декоративного мистецтва.
Пам’ять про майстриню живе в народі. Увічнено її ім’я і в назвах вулиць в селі Черкізово та на Батьківщині, в рідному селі Веселинівці, що на Київщині.
Наталія Дмитренко

