«Засновник школи українського мистецтва»
Пам’яті Ф.Г. Кричевського (1879-1947)
Вклад Федора Кричевського в скарбницю національного мистецтва України важко переоцінити. Видатний живописець, заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, блискучий педагог, громадський діяч – він залишив по собі творчу спадщину неперехідної вартості. Це близько тисячі робіт: тематичні картини, портрети, пейзажі, етюди, ескізи, рисунки.
Такі його твори як „Наречена”, триптих „Життя”, „Свати”, „Мати”, „Довбуш”, „Веселі доярки”, „Автопортрет у білому кожусі”, гідно репрезентують українську образотворчість у світі.
Багаторічна плідна праця Ф.Г. Кричевського на педагогічній ниві сприяла появі в українському мистецтві цілої плеяди таких самобутніх художників як Євген Волобуєв, Сергій Григор’єв, Сергій Єржиковський, Володимир Костецький, Георгій Меліхов, Олександр Сиротенко, Тетяна Яблонська та багатьох інш.
Федір Кричевський стояв біля витоків організації АХЧУ, діяльною була його участь і у Спілці художників України, у різних мистецьких комітетах, комісіях та організаціях.
Залишив Кричевський і ряд мистецтвознавчих статей, в яких з погляду професіонала дав оцінку творчості художників України.
Уродженець Харківщини — Федір Григорович Кричевський народився в м. Лебедин (тепер Сумська обл.) 10 (22) травня 1879 р., скоро по тому багатодітна родина Кричевських оселилася в селі Ворожба, поблизу цього містечка, тож дитинство майбутнього художника пройшло в цьому ж краї — він мав тісні зв’язки з Полтавою та Полтавщиною. Ще під час навчання Федір Кричевський познайомився та потоваришував з сином відомого передвижника Г.Г. Мясоєдова Іваном. У Полтаві на Павленках, в будинку Мясоєдових проводив літні канікули, разом з молодим Мясоєдовим подорожував Полтавщиною, захоплюючись її культурою, побутом та природою. Разом вони працювали над численними етюдами, впроваджували модерн, займалися організацією мистецького клубу за інтересами — «Саду богів». З 1919 р. й до часів Другої світової війни володів майстернею у Шишаках, де за проєктом брата, архітектора Василя Кричевського збудував дім в українському стилі.
Сьогодні в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка зберігаються дві роботи великого українського майстра живопису, які представляють ранній та пізній періоди його творчості. Одна із них це подвійний портрет Марії та Варвари Кричевських, виконаний у 1902-1903 рр. Монументальне полотно, з зображенням двох молодих українок в національному вбранні — вже досить чітко виявляє головні риси його подальшої творчості — новаторського, синтезованого в своїй основі, живопису.
Твір «Діти запускають змія» виконаний у 1947р, в останній, трагічний рік життя художника, яке було повністю присвячене мистецтву, коли Федір Кричевський позбавлений усіх звань і посад мешкав в м. Ірпіні. І тим не менш зображена сцена має піднесений настрій. Велич широкого небосхилу над українською землею та група дітей, яка запускає змія й спостерігає за ним, налаштовує на мажорний лад і віру в майбутнє.
Федір Кричевський своєю творчістю, своїм доробком і підготовкою вихованців, вніс революційні зміни в історію українського образотворчого мистецтва, створив, як писала Тетяна Яблонська, «школу українського мистецтва».