Музейний проект «Снился мне сад в подвенечном уборе…»: присвята Вірі Холодній

159

28 січня 2017 року у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відбувся фінальний показ колекції одягу у рамках музейного проекту «Снился мне сад в подвенечном уборе…», присвяченого пам’яті королеви німого кіно Віри Холодної

Ідея проекту полягала в ознайомленні відвідувачів з особливостями художнього стилю модерн – його потужним потягом до краси, гармонії людини і природи, до пошуків монументально-декоративних форм, здатних естетизувати людське середовище, через своєрідне занурення в атмосферу кінця ХІХ — початку ХХ століття. Ідейним натхненником проекту стала директорка музею Ольга Курчакова, за ініціативи якої вже відбулись подібні задуми – «Григорій Мясоєдов та Товариство пересувних художніх виставок», «Іван Мясоєдов та його доба», «Натхнення віків» та ін. Обличчям епохи не випадково обрано Віру Холодну, уроджену полтавку, яка уславила місто на увесь світ.
У рамках проекту відбулися тематично пов’язані заходи: театралізовано-костюмовані екскурсії залами музею; музично-поетичний вечір з творами Срібної доби; вечір німого кіно з переглядом фільмографії Віри Холодної. Імпровізованою сценою була велика виставкова зала, у якій майже півтора місяці проходила виставка з фондів музею до 170-річчя з дня народження Миколи Ярошенка. Твори художника (до речі, Полтавський художній музей має найбільшу в Україні творів Ярошенка – 55 творів живопису, 17 альбомів із малюнками та 2 скульптури) сприяли створенню атмосфери епохи, що відійшла.

Яскравим видовищем, справжнім шоу став показ колекції одягу у стилі модерн. Давні друзі музею – талановитий творчий тандем Олена Гопей та Юрій Матвєєв, за плечима якого десять років плідної співпраці (колекції «Ностальджинс», «Полтавська битва: 300 років потому», «Феєрія льону» та ін.), – представив колекцію жіночого одягу з мотивами історичного костюму у стилі модерн. Над колекцією працювали більше року – підбирали тканини, продумували образи. Допомагали у її створенні студенти та аспіранти факультету технологій та дизайну ПНПУ ім. В.Г. Короленка під керівництвом декана, доктора педагогічних наук, професора Валентини Титаренко.

 На думку креативних дизайнерів, модерн в одязі, не відображає минуле, а пророкує майбутнє. Він пасує абсолютно усім сучасним представницям прекрасної статі, надаючи їх образам романтичності, ніжності, жіночності і загадковості. Не хочеться виглядати дешево, нудно і необґрунтовано пафосно?! – Уважно придивіться до стилю модерн!

Свій творчий доробок Олена та Юрій присвятили видатній акторці, адже Віра Холодна була ще й законодавицею моди. Вона сама вигадувала собі моделі суконь, підбирала тканини, сама прикрашала капелюшок… Листівки з її зображеннями у різному вбранні випускалися величезними тиражами. Були серії листівок – Віра Холодна у хутрах, у циганських вбраннях, у чоловічому одязі, у відкритих вечірніх сукнях, у різноманітних головних уборах… Її фантазія проявлялася навіть у виборі парфумів: прямо на шкірі змішувала два аромати – «Троянд Жанміно» і «Кеши» Аткінсона, щоб виходив тільки її особливий ніжний гіркувато-солодкий запах.

Саме образ кінодіви – жінки загадкової, чуттєвої, з бездоганним, витонченним і оригінальним смаком надихнув Олену Гопей і Юрія Матвєєва на створення колекції одягу «Снился мне сад в подвенечном уборе…», яка переконливо свідчить, що стиль модерн і сьогодні є трендом великого міста.

Перед початком дефіле на екранах по обидві сторони зали глядач міг побачити відеоряд зі світлин Віри Холодної. У цей час за кадром лунав есей Тетяни Луньової «Зорі для зірки». А потім, немов би з екрану, у залі з’являлись моделі. Вони рухались під музику Олександра Вертинського у сучасному аранжуванні. Загадкові й витончені, дівчата з першої секунди прикували до себе увагу глядачів. І, як колись Віра Холодна на екрані, позували, демонструючи себе, незалежно від того, що їх оточувало. Єдиний поворот голови, єдиний ледве помітний рух пальців означали більше, ніж метушня всіх інших. Відвідувачі, заворожені, спостерігали за моделями, як за актрисами цього своєрідного німого кіно.


І ось моделі зникли, а натомість з’явилась сама… Віра Холодна, чий образ був вдало втілений дизайнеркою Оленою Гопей.

 Бурхливими оплисками й вигуками «браво» відвідувачі дякували за насолоду.

 Колектив Полтавського художнього музею (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенко та його талановиті друзі-однодумці вкотре переконались, що велика відповідальність – торкатися епохи, яка назавжди відійшла у минуле, але й велика радість — промовити власне слово мовою тієї доби.

Марина Попкова