Філософія душі української жінки

МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ «ФІЛОСОФІЯ ДУШІ УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ» до 125-річчя від дня народження Катерини Білокур

«Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто» –  ці слова Катерини Білокур можна вважати кредо української жінки, яка завжди знаходить сили йти вперед. У творчості мисткині ця філософія розкривається особливо яскраво: її полотна з квітами – не просто декоративні образи, а метафора жіночої душі, яка здатна творити світ навіть у найскладніших умовах.

Мистецький проєкт «Філософія душі української жінки» – це не просто виставка, а простір для роздумів, діалогу та переосмислення себе і своєї місії в цьому світі. Він присвячений розумінню внутрішнього світу жіноцтва, його мудрості, чуттєвості та духовної сили. Експозиція поєднує традиції та індивідуальні творчі інтерпретації, створюючи багатовимірний образ українки через покоління,  час та простір. Важливий зв’язок трьох поколінь – дівчинки, матері, бабусі, між якими тече видима та невидима нитка жіночої енергії, любові й пам’яті поколінь. Вона є корінням, яке тримає дерево роду. Разом ці три образи розкривають історію жіночої душі – від першого тремтіння юності до зрілої сили та вічної мудрості. Це історія про те, як українська жінка несе знання та любов крізь життя, передаючи їх далі, ніби вогник, що ніколи не згасає.

Керівниця проєкту – дослідниця полтавської сорочки, колекціонерка, збирачка старожитностей – Тетяна Гориня представляє колекцію експонатів, яка дає можливість прослідкувати, побачити шлях від зернини льону та конопель до вишитої старовинної сорочки. Це – великий шлях зростання, дозрівання і творення –  шлях, який починається з маленької насінини і через створення домотканого полотна завершується вишитою сорочкою, що зберігає тепло рук, пам’ять роду і подих часу. Це – рух любові та пам’яті, коли кожен вузлик, кожен візерунок – це історія роду, кожна нитка – це любов, прожита і передана, що зберігає пам’ять поколінь, захищає, нагадує. Це – шлях, яким іде українська жінка – провідниця, берегиня; іде, даруючи світу життя, світло і невмирущу красу.

Проєкт перетворює виставкову залу музею на майданчик діалогу крізь десятиліття між Катериною Білокур і сучасними мисткинями, які запрошують глядача наблизитися до пізнання і розуміння філософії душі української жінки. Чуттєві, сповнені глибокої любові до рідної землі та прагнення до краси, твори художниць – Наталії Дігтяр, Катерини Власової, Олени Власової, Тетяни Саєнко, Альони Сойми, Влади Грін, яких об’єднала Тетяна Гориня – стануть провідниками на цьому шляху.