Багатогранний талант Григорія Коваленка

71
24 січня (5 лютого за н.ст.) 2023 року виповнюється 155 років з дня народження надзвичайно талановитого українця, письменника, громадського та культурного діяча, видавця, дослідника історії та етнографії, художника, медичного працівника Григорія Олексійовича Коваленка (1868-1937)
У 1886 р. Григорій Коваленко закінчив Полтавську фельдшерську школу. Здобувши фах медика, працював на Переяславщині, у Москві, Чернігові, Полтаві. Обіймав посади земського фельдшера, сільського вчителя, секретаря земської
управи, служив у клініці Московського університету та, від 1905р. – у Полтавській міській думі. У період 1917-1921 рр. був інспектором позашкільної освіти, читав лекції з історії та гігієни. Та найбільш яскраво багатогранний талант Г.О. Коваленка розкрився на літературній та літературознавчій ниві. Він – автор
романів «Над Десною» та «Юрко Соколенко», драми «Зрада», повістей «Тур і Сокіл», «Дажбожі діти», цілої низки оповідань, серед яких і автобіографічне  «Вишнівська справа», численних поезій, нарисів, есеїв. Його твори та літературознавчі розвідки друкувалися в таких відомих часописах, як «Зоря», одним із редакторів якого був Іван Франко, «Дзвінок», «Літературно-науковий вісник», «Київська старовина», а також різноманітних альманах і збірниках. Серед літературного спадку письменника – дослідження творчості Григорія Сковороди,
Івана Котляревського, Євгена Гребінки, Панаса Мирного, Степана Носа та етнографічні праці, такі як «Про український стиль і українську хату» і «Криниці в народній мітології».
До безумовних заслуг Григорія Коваленка належить підготовка підручника «Українська історія. Оповідання з історії України», відомого у 2-х редакціях — першій (1906) і переробленій та доповненій (1912), що витримав 5 пізніших перевидань.
Мав Григорій Коваленко і успішний досвід власної видавничої та редакторської діяльності. У Полтаві разом із Миколою Дмитрієвим та Панасом Мирним організував видавництво тижневика «Рідний край», брав участь у виданні та редагуванні медично-природничого журналу «Життя і знання».
Де б не знаходився Г.О. Коваленко, він завжди перебував у вирі громадського та культурного життя. У Полтаві був дійсним членом Полтавської губернської вченої архівної комісії, долучився до організації «Просвіти» на Полтавщині, разом із
В.М. Щербаківським, М.Я. Рудинським, В.О. Щепотьєвим, Л.В. Падалкою організував губернський Комітет охорони пам’яток.
Залишив Григорій Коваленко і самобутній мистецький доробок. Він ілюстрував твори Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та власних праць, виконав цілу низку обкладинок до журналів «Рідний край» та
етнографічних замальовок. Відомі і його живописні твори, серед яких оригінальні варіанти портретів Тараса Шевченка та Івана Котляревського, краєвиди Полтавщини і Чернігівщини, таких як «Хата на Павленках», «Над Ворсклою у Нижніх Млинах», «Клуня на Бобровиці в Чернігові».
Не отримавши спеціальної художньої освіти, Григорій Коваленко виявив неабиякий природний хист до малюнку та живопису. В його творах, сповнених тепла й щирої любові до України, помітна тяглість традицій давньої школи українського народного малярства, спорідненість з іконою, парсуною, образом козака-бандуриста. За свідченням самого митця, він виріс в козацькій родині, де діди й батьки були любителями і знавцями церковної науки і української поезії, де здавна, не переводячись, трималася традиція малярства.
Твори талановитого художника зберігаються в Полтавських літературно-меморіальних музеях Івана Котляреського та Панаса Мирного, Чернігівському літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського, Баришівському краєзнавчому музеї, Інституті літератури ім. Т. Шевченка в Києві.
У колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка знаходиться чотири роботи Григорія Коваленка. Вони були подаровані музею донькою митця Оксаною Каплуновською у 1966 р. Це картини – «У Переяславі» (1894), «Портрет українки» (1909), «Дівчина. Етюд (1915), «Селянський хлопець» ( 1919). Виконані в різних жанрах – портрет, пейзаж, жанр, твори мають чіткі спільні риси, що виявляються, насамперед, не в технічних чи стильових особливостях, а в притаманному їм оповідальному характері. Вони, мов цікава книга, містять певний світ, що вкладається у визначений простір і час, наповнений персонажами і подіями. І кожна така, створена фарбами на полотні розповідь присвячена палко любимій Україні, її мальовничим краєвидам, національним традиціям та естетичним і культурним ідеалам, її вільному й красивому народу.
У Полтаві Григорій Коваленко провів більшу частину свого життя, спочатку навчаючись у фельдшерській школі, а згодом мешкаючи з родиною – дружиною Раїсою Іванівною та дітьми, донькою й двома синами, в затишному будинку на вулиці, що мала назву Уютна. В останні роки життя великого патріота України цей дім набув особливої популярності серед полтавського студентства. Сюди, до багатої бібліотеки, йшли, як за рідкісними виданнями, в яких нікому не було відмови, так і за важливими порадами й вагомими настановами авторитетного
письменника й педагога. А 20 серпня1937 р. в двері цього будинку постукала біда. Не зважаючи на похилий вік Григорій Коваленко, звинувачений в організації підпільної націоналістичної контрреволюційної організації, був заарештований, і всього за кілька місяців, 15 грудня, розстріляний за постановою УНКВС у Полтавській області.
Радянська влада зробила все, щоб пам’ять про Григорія Коваленка й подібних до нього патріотів була знищена. Але Україна пам’ятає своїх відданих синів!
24 січня (5лютого за н.ст.) 2023 року виповнюється 155 років з дня народження надзвичайно талановитого українця, письменника, громадського та культурного діяча, видавця, дослідника історії та етнографії, художника, медичного працівника
Григорія Олексійовича Коваленка (1868-1937).
З нагоди ювілею пропонуємо вашій увазі його художні твори із зібрання Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
Світлана Бочарова
Г. Коваленко. Портрет українки. 1909 р. П. о., 58х47
Г. Коваленко. Портрет українки. 1909 р. П. о., 58х47
Г. Коваленко. У Переяславі. 1894. П. о. 23,2х32
Г. Коваленко. У Переяславі. 1894. П. о. 23,2х32
Г. Коваленко. Дівчина. Етюд. Ф. о. 36,3 х25,8
Г. Коваленко. Дівчина. Етюд. Ф. о. 36,3 х25,8
Г. Коваленко. Селянський хлопець. 1919. П. о., 33,7 х 22
Г. Коваленко. Селянський хлопець. 1919. П. о., 33,7 х 22