Однією з численних родзинок музейної колекції є твори відомої української художниці Аки Перейми (1927-2013).
Ака (Богумила) Перейма – живописець, писанкарка, графік, скульптор, кераміст. Народилася 30 вересня 1927 року в сім’ї українських шкільних вчителів Андрія і Павлини Клим. Дитинство разом з сестрою і братом провела в Копичинцях, на Тернопільщині, в родинному місті батьків. Сім’я жила в Польщі, Німеччині, Канаді.
Не зважаючи на те, що для родини Аки саме Америка стала домівкою, в сім’ї цінували українські традиції: вишивали, писали писанки, цікавились гончарством та різьбою по дереву. Щиро полюбила все українське і талановита дівчинка.
У 1948 році Ака вийшла заміж за майбутнього лікаря-хірурга Костянтина Перейму. Пізніше вони переїхали до міста Трой штату Огайо, в США.
Акі пощастило мати родину, яка повсякчас підтримувала усі її творчі починання. Малювала юна художниця змалечку. Але вчитися цьому професійно почала, будучи мамою уже трьох дітей. В 30 років стала слухачкою мистецької школи Нью-Йорка. Продовжила освіту в інститутах мистецтв Дейтона та Чикаго.
Чотири роки навчання в американських школах мистецтв дали Аці Переймі знання, які досить швидко поставили її «на ноги». Серед чужого оточення наша землячка могла легко асимілюватися, але українське мистецтво, яке пульсувало в її душі від народження і накопичувалось роками, голосно відізвалося.
Вона свідомо обрала за основу своєї творчості українську матеріальну культуру – народне мистецтво гончарства і писанкарства, яке в її родині традиційно культивувалося. Саме писанка стала найголовнішим напрямком творчості для майбутньої мисткині з огляду на її глибокі символічні й обрядові значення та на багатство орнаментальних композицій.
Ставши різносторонньою маляркою, Ака здобула велике визнання серед американського суспільства. Її писанки, писанкові картини, тобто олійні полотна з орнаментами, запозиченими з писанок, керамічні і скульптурні твори експонувалися на багатьох персональних і групових виставках, які відбулися у різних містах штату Огайо: у Чикаго, Нью-Йорку, Детройті, Баффало, Ошаві, Торонто та інших.
Ака Перейма опанувала нелегке і нежіноче ремесло зварника, навчаючись і працюючи в Інституті зварювання Гобарта у місті Трой. Заклад запропонував скульпторці найновіші технології, досконалу сучасну апаратуру і фаховий досвід інженерів-наставників. Згадкою про ці роки творчих пошуків і знахідок залишився парк скульптур, розташований довкіл сірої двоповерхової будівлі закладу.
Зварювання стало сенсом існування Перейми, адже саме воно розкріпачувало її фантазію, давало змогу реалізувати творчі задуми. Кам’яні скульптури Аки Перейми можна віднести до жанру камерної пластики, якою вона захоплювалася на початку 60-х років. Вони, як правило, зроблені з сірого піщаника, який в Огайо за твердістю не поступається граніту. Сама майстриня згадувала: «Врешті, я перейшла на метал, в 60-х роках це було в моді, і я не хотіла виглядати архаїчною. Мене полонила поетика металевого брухту. Я полюбила техніку зварювання металу і прийшла до висновку, що вона особливо надається для пластики».
Відтоді Перейма працює тільки в металі. Щоправда, на початку 70-х років якихось 2-3 роки намацувала ґрунт у дереві. Але це був короткий період захоплення, скоріше, проба сил, підготовка до чогось серйознішого. Дерево здавалося їй делікатним матеріалом, різні його породи дозволяли використовувати мальовничий спосіб інкрустування.Саме скульптури принесли майстрині визнання. Багато творів Аки Перейми знаходяться в Арізоні, в приватних колекціях, та прикрашають парки і сквери штату Огайо.
Ака Перейма відчула смак до кераміки ще в молодості, в Дейтонівському артінституті. Перші спроби виявилися результативними, їй запропонували брати участь у щорічних передріздвяних базарах у Дейтоні та Колумбусі. Виставлені на них керамічні роботи завоювали критику і здобули публіку.
Творча праця Аки Перейми в галузі кераміки – жива сторінка історії мистецтва української діаспори, яскравий доказ непересічності творчої вдачі майстрині, ще один вагомий штрих до портрета художниці.
У кераміці найпершим помічником Аки виступав завжди, від самих початків, її чоловік – Костик. Подружжя разом придбало гончарну електричну піч і гончарне коло. Уже потім, коли прийшов досвід, навчилися підбирати ґатунки глини. Зрештою, протягом десятирічь використовували одну і ту саму глину, з однієї місцевості, що забезпечувало потім дотримання технологічних режимів.
Кераміка Аки мала одну рису, вагому в розумінні утилітарному: вона була позбавлена функціональності. Майстриня згадувала: «У сімдесяті роки ми з Костиком захоплювалися куманцями і глечиками – для мене то був вид скульптури». Твори Аки мають тотемну властивість: вони створюють затишок, приносять злагоду в дім. В цьому – чудодійна притягальність таланту майстрині.
Творчість Аки Перейми постійно перебуває у пошуках та знахідках. Крім безлічі своїх талантів, Ака пише вірші. Вилучити поетичний доробок з її мистецтва неможливо – це одне ціле, і поезії, нехай недосконалі, доповнюють, вимальовують вповні творчу натуру мисткині, розширюють обрії таланту оригінальної художниці, девізом життя якої стала потреба творити.
Перейма пише українською і англійською мовами. В її поетичних рядках – віддзеркалення душі авторки. Вона живе народною культурою України – це її надихало повсякчас в усіх видах творчості, це примушує її пам’ятати, що без цієї культури вона не могла б сформуватися: талант її визрівав у світі образів цього величезного моря почуттів.
Художньо-стильова палітра Перейми вкорінена в сутність сприйняття й відображення народної творчості, величезних надбань українського фольклору, міфологічних уявлень, звичаїв і обрядів – усе це художниця достеменно пам’ятає з дитинства.
У поезії Перейма сполучає світлу віру з переконаннями, надію з любов’ю, щирість з добром. Її вірші особистісні, глибоко ліричні, які своєю образною наповненістю звіщують торжество творчої праці і плідність процесу мислення Перейми.
Шістдесяті роки ХХ століття визначили обрії захоплень Аки Перейми графікою і експериментів у цій галузі. Майстриня творила багато, ніби передчуваючи згасання пристрасті і кінець пошукам у різних її формах – малюнках олівцем, пером чи у деревориті.
Незабаром Перейма захопилася пластикою і малярством. Ці стилі стали суттю її творчого життя. Можливо, у цій сфері культури вона втілила найпотаємніші думки і мрії. Невдовзі почався в малярстві Аки Перейми період, який мав повернути прагнення й мрії Перейми таким чином, щоб дати їй снагу для творення численних полотен в дусі українських народних традицій. Той період можна вважати щасливим і поворотним, бо він, зрештою, привів Аку Перейму на батьківську землю, в Україну, до могил її предків. Довгі десятиліття вона жила споминами про дитинство в Копичинцях, на Тернопільщині. Саме ці спогади підштовхнули майстриню до нового стилю. Тонке сприйняття народної творчості України вилилося для неї у захоплення писанкарством.
На семантику будь-якого виду мистецтва Аки Перейми мала вплив українська народна творчість у широкому її побутуванні, а з-поміж неї писанкарство. Художниця щиро захоплювалася нескінченним світом, пов’язаним з яйцем, яке для неї стало ідолом в мистецтві і якому вона присвятила чимало енергії, таланту і часу.
Вичерпно і ґрунтовно Ака Перейма інспірує тему писанки у своїх акварельних композиціях. Малярство Аки Перейми увібрало в себе здобутки багатьох мистецьких напрямів. Воно яскраве і життєрадісне, позначене великою різноманітністю форм і мотивів. У своїх творах Ака Перейма передає в абстрактних формах первісні культурні надбання з праісторичних часів до сьогодення, із злиттям символів життя: світських, космічних, релігійних, міфологічних. Ака переносить і трансформує символіку та орнаментику писанкарства в нові види мистецького бачення і розуміння.
Талановита майстриня зайнялася історією українського писанкарства професійно, через це її твори вишукані в малюнку, з яскравими барвами, трепетною лінією, гарною орнаментикою, технологічно надзвичайно досконалі.
Ака Перейма завжди відчувала свій міцний тил – силу родинного зв’язку, глибоку прив’язаність до чоловіка і дітей. У її приватному житті все просто і надійно. Щасливі дні творчості Аки Перейми знаходять своє вираження в мистецьких тарілках. Вони усі походять з гончарного кола. Художниця не визнає порожнечі, вона боїться оголеної площини і потребує «малярського» наповнення.
Для майстрині тарілка – мистецька сутність, що проектує динаміку кола у бескінечність. У ній закладено рух як основу буття форми. Сотні тарілок сотворила Ака Перейма за роки мистецької праці. Образи, які використовує Перейма в орнаментиці, несуть в собі відбиток її душі. Вона звертається до їхньої символіки, орієнтуючи глядача на широку амплітуду асоціацій, які в його уяві виникають внаслідок споглядання орнаментальних знаків.
Глибина їхнього символічного підтексту така містка і об’ємна, що за першим «прочитанням» приховується в товщі образної тканини посутніші, співзвучні з нашими реальними сподіваннями і надіями означення.
Кераміка Аки Перейми несе добро і спокій – то знак родинного гнізда. Відколи світ – відтоді пошуки людиною свого місця на землі. Кераміка виконувала, окрім господарського призначення, роль тотемну. Твори Аки Перейми мають ту саму чудодійну властивість: лікують від страхів і самітності, створюють затишок, приносять злагоду.
В зрілому віці Ака Перейма відвідала Україну. Ця така бажана поїздка стала здійсненням давньої мрії художниці побувати на Батьківщині. З подорожі вона привезла ідею створення серії ілюстрацій до українських народних пісень.
Кожна з картин серії – це ілюстрація до певної пісні. Водночас у кожній з них є загадка. Усі ілюстрації сповнені символів, метафор, які ведуть глядача до розуміння використаних образів.
Українська народна пісня в уяві Аки Перейми обійняла світ її дитинства і туги за Вітчизною, непереборне бажання зустрічі з рідною землею.
Перші твори серії побачили світ у 70-х роках ХХ століття. Більше 20 років працювала Ака Перейма над циклом картин. Розвивала свою майстерність разом зі створенням серії. У ранніх зображеннях усі кольори чисті, без модуляції, пізніше художниця використовує складніші відтінки, обігрує площини напівтонами.
Ака Перейма прагне змалювати всю гаму своїх почуттів, відобразити повноту емоційного настрою пісні. Це, зрештою, визначає і композиційне рішення, і тональність картин художниці. Вони наповнені теплими барвами та гармонійним поєднанням відтінків.
У 1991 році у Львові організовано величезну експозицію творів українських митців з усього світу під назвою «Бієнале. Львів-91 – Відродження», в якій брала участь і Ака Перейма. Цей рік став визначним у житті малярки. Тоді було започатковано серію виставок різних творів майстрині, що проходили в Україні протягом наступних семи років. Їх налічується майже тридцять – у різних містах, престижних музеях і галереях.
У творчому доробку Аки Перейми, представленому на виставках на Батьківщині, переважають здебільшого серійні твори: «Мої писанки», «Українські легенди» і «Українські народні пісні». Вони наповнені традиційними орнаментами, що так широко і популярно використовувались поколіннями і які через призму бачення мисткині перегукуються з модерним сучасним мистецтвом.
Це її власний синтез старого – давнього, магічного, зачарованого, антропологічного змісту з новим абстрактним змістом, які вдало поєднала малярка і так ерудовано передала інтенсивно-різноманітними кольорами на свої полотна. У них бачимо різні види геометричних форм, графічну чіткість, сакральні та навіть ритуальні знаки, сукупність яких є результатом своєрідного стилю Аки Перейми.
Доля наділила Аку Перейму багатьма талантами: вона вправна в малярстві, скульптурі, графіці, кераміці. Творчість стала основою її життя. У кожному аспекті своєї праці вона черпала натхнення в українському фольклорі та історичній спадщині. В усьому, що створила Ака, відчувається глибока закоріненість думки та відчуттів у світ, який зберегла і розвинула вона з дитинства. Якими б найсучаснішими стилями та технікою виконання Арменія не послуговувалась, вплив тисячолітніх національних культурних надбань пронизує кожен її твір.
Ака Перейма перебувала в безперервному пошуку нових елементів, нових складових частин свого мистецтва. Майстриня любить оперувати образами неба і землі, сонця і місяця, вогню і води, зерна і роси. Це говорить про її глибинне мислення над єством людини, над її буттям на цій планеті та над зв’язком із благородною природою. Твори мисткині здебільшого філософські, закодовані, містерійні, які охоплюють широке коло явищ, що оточують нас.
Її скульптури, малярські композиції, графіка, кераміка прикрашають зали багатьох музеїв України. Ці твори мандрують з міста до міста (відбулося дев’ятнадцять виставок протягом 1991–1995 років), і їх охоче оглядали десятки тисяч людей.
Глибока душа Аки Перейми тонко відчувала світ навколо. Працьовита художниця надовго закривалася у майстерні, з головою поринаючи у творчість. Вона тішилася, працюючи з металом і глиною, малюючи олівцем і фарбою. У цьому світі знаходила внутрішню гармонію.
Ака Перейма жила щасливим творчим життям, була умиротворена, завжди в доброму гуморі, і все їй давалося легко. В її будинку, з великими, на усю стіну вікнами, з усіх чотирьох сторін світу, з широкою верандою, серед рівнинних просторів біля міста Трой, панував артистичний дух – звідси беруть початок крила багатогранної творчості Перейми.
Відома художниця, скульптор, писанкарка Ака Перейма прожила 86 років насиченого, повного жагою життя. Жоден її день не пройшов даремно. Щаслива в творчих експериментах, авторка залишила цінний доробок картин, вуличних скульптур, писанок, кераміки та текстилю.
Визнання прийшло до майстрині за життя. З 1993 року вона стала Почесним членом Спілки народних майстрів України. У 2001 році А. Перейма отримала подяку від уряду України за збагачення національної культури за кордоном, цього ж року їй було присвоєно почесне звання «Заслужений художник України». У 2003-му Радою мистецтв штату Огайо названа «Живим культурним надбанням». В Україні про життя і творчість Аки Перейми вийшли друком чотири книги.
