Останніми десятиліттями мода або радше смак на картини, написані в реалістичній манері, знову зростає. Класичне бачення композиції – серйозність і велич теми, грамотність і виразність в технічному виконанні – викликають у багатьох глядачів інтерес до сюжету і співпереживання темі, увагу до філософії автора, до його естетичних, моральних та ідейних якостей.
Трактування форми, передача традиції її зображення є дуже складною. Різні стилі та періоди в історії мистецтва по-різному її показують і зображують. Завдання копіювання саме і полягає у деякій транскрипції усіх особливостей і «тонкощів» зображення. І, отже, художники, виховані на копіюванні старих майстрів, є носіями розуміння та стабільності успадкування розвитку образотворчої мови, і, найголовніше, вони бачать не тільки зовнішнє, скажімо так абстрактну відмінність стилів, художників і епох, але більш глибокий художній зміст або унікальність даної картини.
На думку викладачки кафедри образотворчого мистецтва та професійної майстерності Інституту культури Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяни Метель, копіювання допомагає молодому живописцю опанувати технічну майстерність, провести «діалог зі старим майстром» і є «перекладом» мови старих майстрів на сучасну мову живопису. Саме тому вона зі своїми студентами провела практичне заняття. Копіюючи твори майстра – Миколи Ярошенка, студенти вивчали епоху, в якій він творив, проводили дослідження його картин. В процесі копіювання художники-початківці намагались опанувати художні прийоми та секрети живопису видатного майстра.
Марина Попкова