Виставка “Живопис — моя любов і відрада”, яка відкрилась 8 грудня 2017 року у великій виставковій залі музею, створена на основі фондової збірки Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Вона присвячена відразу двом пам’ятним датам: 140-річчю від дня народження українського живописця Матвія Донцова та черговій річниці від дня народження нашого славетного земляка Миколи Ярошенка, які музей, вже багато років поспіль, відзначає шляхом проведення фондових виставок. З часу заснування в Полтаві премії імені Миколи Ярошенка (2010р.) виникла традиція нагородження її лауреатів під час проведення цієї музейної акції.
Своєю чарівною природою, історичними пам’ятками та культурними традиціями Полтава надихала не одне покоління славетних митців. До їх числа належить і класик українського живопису Матвій Олексійович Донцов (1877-1974).
Матвій Донцов народився 26 листопада 1877 року в місті Золотоноша, в бідній селянській родині, яка не мала навіть власної хати. Рано втративши батька, змушений був поневірятися поміж чужих людей. Про отримання художньої освіти, хоча з дитинства виявляв нахил до малювання, не міг навіть мріяти. Лише у 31-річному віці, після випадкового знайомства з київським живописцем В.К. Менком (1856-1920), Матвій Донцов отримав шанс опанувати мистецтво. У період 1911-1913 рр. він успішно пройшов курс навчання у Київському художньому училищі, а потім протягом усього життя, не покладаючи рук, працював над вдосконаленням своєї майстерності. У творчості Матвій Донцов віддавав перевагу пейзажу та натюрморту. Художник постійно вивчав натуру, працював на пленері, а потім використував етюдний матеріал для створення просторових картин пророди, наповнюючи їх світлом, кольором і повітрям. Творчий доробок Матвія Донцова становить понад півтори тисячі картин, 17 з яких зберігаються у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Ці твори М.О. Донцова склали серцевину новоствореної експозиції, до якої також увійшли роботи його полтавських колег і товаришів по мистецькому цеху.
Переїхавши до Полтави у 1922 році, Матвій Донцов провів тут понад 20 років. Жив на вул. Колонійській, 32, де разом із дружиною Юлією Іванівною винаймав квартиру № 2. За цей період талановитий художник і самовідданий педагог вніс значний вклад у розвиток образотворчості регіону. Він вів активну виставкову діяльнісь, сприяв згуртуванню полтавських митців, був членом перших їх творчих об’єднань — Полтавських філій АХРР і АХЧУ, виховав чимало творчих особистостей.
З іменем Донцова міцно пов’язане і сходження до народного визнання художниці Катерини Білокур, з якою він познайомився у Полтаві в 1940 р., яку високо цінував і підтримував усе її подальше творче життя.
Поряд з Матвієм Донцовим у Полтаві до Другої світової війни творила ціла плеяда талановитих живописців, таких як Григорій Цисс, Соломон Розенбаум, Дмитро Ангельський, Павло Горобець, Олександра Рощина, Віктор Магденко, Іван Орлов, Антон Федоренко, Марк Брукман, твори яких також посідають чільне місце на виставці.
Однією із родзинок виставки, атмосфера якої пройнята духом того часу, є портрети Матвія Донцова, живописний і графічний, створені, відповідно, у 1825 та 1930 роках Марком Брукманом та Павлом Горобцем. Цікаві за виконанням, ці портрети, насамперед, привертають увагу шанобливим ставленням колег до Матвія Донцова, щирою повагою до старшого майстра.
Знайшли своє особливе місце на виставці і роботи представника молодшого покоління полтавських митців — українського живописця і графіка, художника-монументаліста, мистецтвознавця Бориса Піаніди (1920-1993). Це вже згодом, під час навчання в Київському художньому інституті, він став учнем Костянтина Єлеви, Олексія Шовкуненка, Тетяни Яблонської, а першим його вчителем, в Полтаві, був Матвій Донцов. Через роки Борис Піаніда проніс любов до свого наставника, став фундатором музею-садиби Матвія Донцова в Ірпені (нині увійшов до складу Ірпенського історико-краєзнавчого музею).
Окрім живопису, виставка демонструє графічну спадщину полтавських художників першої половини ХХ століття, з якими спілкувався і співпрацював Матвій Олексійович Донцов.
Усього на виставці представлено 148 творів — 57 живописних і 148 — графічних, які є предметом виняткової гордості фондової збірки Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
Експозиція носить життєствердний характер, демонструючи захоплення творців представлених робіт райдужними мотивами чарівної природи, яка є одвічним і невичерпним джерелом натхення для митців всього світу.
Світлана Бочарова, заступник директора з наукової роботи
