18 липня 2018 року о 17-тій годині у малій виставковій залі (прес-центрі) музею відкрито виставку Андрія Науменка – полтавського художника-графіка.
Науменко Андрій Анатолійович народився 25 січня 1987 року на Полтавщині. Художню освіту здобув на кафедрі образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Індивідуальний стиль художника складався під впливом творчості Хіларі Луеткемейер, Рене Магритт та Ханса Гігера, спочатку схиляючись до стилю біомеханіки. Проте пізніше митець викристалізував свою власну манеру, в якій відобразилися деякі елементи магічного реалізму. Перша персональна виставка була представлена у 2007 році в ПНПУ імені В.Г. Короленка під назвою «Графічні феєрії». У 2008 році чергову виставку Андрія Науменка «Міфи та легенди» презентовано у Полтавському інституті економіки і права. Але першим серйозним кроком назустріч до масового глядача стала персональна виставка, яка була представлена 2016 року в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка «Графіка. Мої враження» і отримала широке висвітлення в полтавських медіа. Андрій Науменко – неодноразовий учасник обласного фестивалю народного мистецтва «Решетилівська весна», а також міжнародного мистецького проекту «Мистецтво замість гармат» (2009, Полтава), учасник VII Всеукраїнської виставки «Лубенська весна» (2015, Лубни) та VII Всеукраїнської трієнале «Графіка 2015» (2015, Київ). Також він є учасником Всеукраїнського дизайнерського конкурсу «Ukrainian Wood Fashion 2015», обласної виставки «Полтавський вернісаж» (2017, Полтава), конкурсу сучасної ручної графіки «Шпаківня на даху» (2018, Київ), фіналістом Всеукраїнського дизайнерського конкурсу «Maniglia Nouva» (2014, Київ) та переможцем Всеукраїнського дизайнерського конкурсу «Maniglia Nouva» (2017, Київ)» Роботи митця сповнені глибоко-філософським змістом і покликані змусити пересічного глядача замислитися про глибинні принципи світобудови. У той же час помітний відрив від реальності, прагнення відійти у своїх роботах від сірої буденності, додавши їй фантастичних та алегоричних елементів.
