Андрій Андрійович Сербутовський (1923–2006) – один із визначних полтавських художників другої половини ХХ століття, член НСХУ, заслужений художник України.
Андрій Сербутовський народився 18 серпня 1923 року в Полтаві. Під час Великої Вітчизняної війни воював на фронті, був нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.
Сербутовський не мав фахової мистецької освіти, проте за покликанням серця став художником. Основи мистецької грамоти здобув за допомогою М.Волкова. У 1948–1951 роках працював художником цеху міськпромкомбінату, а з 1951 року – у товаристві «Укоопхудожник».
У 1970 році митець виступив як один із засновників Полтавської організації Спілки художників України і в 1970–1971 роках був головою правління цієї організації. Андрій Андрійович зробив значний внесок у становлення Спілки як організаційно-творчого центру образотворчого мистецтва в краї.
Андрій Сербутовський працював у жанрах портрета, натюрморту, тематичної картини, пейзажу. Його талант художника найяскравіше виявився саме в мистецтві пейзажу. Живописні полотна Сербутовського розкривають красу полтавської землі. Багато з них було створено під враженням від споглядання природи у селах Балаклія Великобагачанського району і Деревки Котелевського району.
Із 1947 року роботи Андрія Сербутовського експонувалися в Полтаві, затим – у Києві та Харкові, Москві, зарубіжних країнах (Японії, Болгарії, Польщі, Німеччині, США). Етапною у творчості митця стала картина «Гуси» (1960), вона була виставлена на республіканській і всесоюзній художніх виставках і зробила ім’я Сербутовського відомим далеко за межами Полтавщини. У 2004 році за живописні твори «Подруги (Солдатські вдови)» і «Хліба половіють» художник був нагороджений обласною щорічною премією ім.Панаса Мирного.
Картини Андрія Сербутовського зберігаються у музеях Полтави, Запоріжжя, Лебедина, Лубен та інших населених пунктів Полтавщини. У 2012 році Полтавське видавництво «АСМІ» випустило монографію О. Білоуська й О. Петренка про Андрія Сербутовського.