Збережене мистецтво. Володимир Єгорович Маковський

128
Майстер побутового жанру Володимир Маковський та його твори в зібранні
Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
7 лютого виповнюється 175 років від дня народження провідного жанриста другої половини ХІХ століття Володимира Єгоровича Маковського (1846-1920). Молодший із синів відомого культурного діяча Є.І. Маковського (1802-1886), він дуже рано відчув своє покликання. А вже його перший самостійний твір “Хлопчик, який продає квас” (1861), виконаний у п’ятнадцятирічному віці під керівництвом В.А Тропініна, засвідчив появу нового талановитого жанриста. Усе життя Володимиром Маковським володів інтерес до “маленької людини”. Героями його картин здебільшого були чиновники й дрібні службовці, нерідко просто випадкові перехожі. Своїх типів художник знаходив на товкучках, базарах, у притулках, на народних гуляннях. Не залишалися поза його увагою й місця перебування більш забезпеченої публіки — театри, концертні зали і т. ін.
Ясні, реалістичні, щедро деталізовані твори Володимира Маковського, в яких
викривальна інтонація часто межувала з м’яким гумором, подобалися глядачам, мали попит серед шанувальників мистецтва. Художник активно демонстрував свої картини. Особливо широко експонував їх на виставках Товариства пересувних художніх виставок (ТПХВ), ставши членом Товариства ще у 1872 році й залишившись вірним його ідеям до останніх своїх днів. Кращі полотна Володимира Маковського, в тому числі «Любителі соловейків»(1872-73) «Відвідування бідних»(1874), «Чекання»(1875), «Крах банку»(1881), «На бульварі»(1886-87) були придбані П.М. Третьяковим саме з виставок ТПХВ.
На початку 1880-х років у творчості Володимира Маковського з’являється помітний
інтерес до української тематики, який надалі вже ніколи не зникає. Протягом кількох наступних десятиріч він створює цілий ряд живописних полотен, акварелей, офортів, присвячених побутові та природі України, таких як, “Дівич вечір”, “Українка” (1882),“Ярмарок у Полтаві” (1885-1910), “Відпочинок на шляху з Києва” (1888), “Український пейзаж з хатами” (1901), “Українець” (1918), “Свято в Україні”, “На пароплаві по Дніпру”(1920) та інш.
Нас, полтавців, особливо захоплює історія робіт, які вказують на безпосередній зв’язок з Полтавщиною. Це й масштабне полотно, що нині зберігається в Дніпропетровському художньому музеї – “Ярмарок у Полтаві”, і, створений в Полтаві у 1883 р., “Український пейзаж” із зібрання Волгоградського музею образотворчих мистецтв ім. І.І. Машкова, на звороті якого автор залишив наступний напис: «Идутъ: Егор Иванович Маковский, Александра Егоровна Маковская, Николай Егорович Маковский». На Полтавщині, а, можливо, й в самій Полтаві, зустрів художник й молоду жінку, яка стала прообразом його “Українки”(1883) із колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв)
імені Миколи Ярошенка. Риси цієї ж українки використані художником і в створенні
образів героїнь з полотен “Ярмарок на Україні” та “Дівич вечір”(обидві – 1882р.
Національний музей “Київська картинна галерея”).
Вперше і востаннє значний пласт виконаних митцем в Україні невеликих робіт, який отримав назву “Малоруського циклу”, був показаний на виставці картин, етюдів і малюнків дійсних членів Імператорської академії мистецтв і членів Товариства пересувних художніх виставок: В.Є.Маковського і Є.Є. Волкова, що відбулася в Санкт-Петербурзі у 1902 р. В каталозі цієї виставки під номером 163 значиться картина: ”Молодиця (Полтавська губ.) 1883”. Найімовірніше, це і є робота “Українка” з ПХМГМ, опублікована під авторською назвою.
Сьогодні в експозиції музею представлені ще два невеликих твори Володимира
Маковського — надзвичайно колоритний олійний етюд “Старий” (1910) та акварель “У чотири руки” (1919). Остання, вочевидь, навіяна подіями з життя самого художника, природженого музиканта й співака, в академічній квартирі якого влаштовувались щотижневі музичні вечори, на яких його старша сестра Олександра Єгорівна, також художниця і експонент пересувних виставок, нерідко виступала в якості акомпаніатора. Виконана в пізній період творчості Володимира Маковського, робота демонструє поважний вік завсідників цих милих зібрань.
Художник створив величезну кількість образів літніх людей. Зображував їх просто, без прикрас, підкреслюючи значення прожитих ними років. Таким є й образ старого із музейного зібрання. Не зважаючи на ретельно приписане обличчя сивого чоловіка, твір має етюдний характер. Певно, це одна з тих численних робіт, що були привезені живописцем з чергових подорожей, виконаних, за його ж переконанням, “відразу”, адже за словами митця: ”Тільки таким порядком і можна відтворювати натуру життєво та вірно…” Можливо, що саме цей етюд був використаний живописцем при написанні невеликого полотна “На пароплаві по Дніпру”(1920). Володимир Єгорович Маковський залишив величезний творчий спадок. Чимало його робіт зберігаються й у музейних зібраннях України. Було б доречно зібрати їх для персональної виставки митця, щиро закоханого в українців, їх традиції, побут, пісні, в мальовничу українську природу.
Світлана Бочарова
Володимир Єгорович Маковський (1846-1920). Українка. Етюд. 1883. П,о.
Володимир Єгорович Маковський (1846-1920). Українка. Етюд. 1883. П,о.
Володимир Єгорович Маковський (1846-1920). Старий. 1910. П,о.
Володимир Єгорович Маковський (1846-1920). Старий. 1910. П,о.
Володимир Єгорович Маковський (1846-1920). Гра в чотири руки. 1919
Володимир Єгорович Маковський (1846-1920). Гра в чотири руки. 1919