Сімейна неділя: цікаві звичаї на Андріївські вечорниці

67
Грудневу сімейну неділю її організатори – Вікторія Гуржій, Марина Салюк, Назар Майструк, Іван Герцунь – присвятили Андріївським вечорницям.
За біблійними переказами Андрій Первозванний, день якого відзначають в Україні 13 грудня, був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничіших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, обряди з калитою та інші ворожіння. Українці завжди гучно святкували його і в народі – на вечорницях. Й називали просто – свято «Калити». Веселі гуляння із жартами і різноманітними витівками – ось головні заняття цього вечора.
Спочатку учасники сімейної неділі пройшли квест-головоломку: за зображеними фрагментами експонатів шукали картину, назву якої було  зашифровано у ребусі.
Завдання виявилось не з легких, проте це не завадило дослідникам його вирішити – розгадати назву роботи Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння». Зібравшись біля цієї картини, учасники сімейної неділі опинились в  обстановці українських вечорниць. Зображений М. Пимоненком сюжет – дівчата у вишиваних сорочках і намисті сміючись роздивляють­ся тіні на стіні від шматочків воску, намагаючись розгледіти в них обриси свої суджених, незвичайне освітлення, завеликі тіні на стінах, і водночас – прості глиняні глеки і миски, як стражі хатнього затишку – створювали таємничо-святкову атмосферу навколо. Про історичний феномен поєднання християнського свята – дня пам’яті апостола Андрія – і давніх народних традицій учасниками сімейної неділі розповіла наукова співробітниця музею Вікторія Гуржій.
И маленьким, і дорослим відвідувачам сподобалось кусання калити – великого коржа із білого борошна, схожого на великий бублик – весела гра,  яка була основною на Андріївський вечір. Вартовим, що тримав каліту – веселим, жартівливим «паном Калитинським»,  був науковий співробітник музею Назар Майструк. Мета «пана Калитинського» – розсмішити «пана Коцюбинського», з роллю якого чудово вправився маленький Любомир. «Пан Коцюбинський» мав право кусати калиту тільки за тієї умови, якщо витримає всі жарти «пана Калитинського» й не посміхнеться. Але навіть тоді усе одно досягти мети не вдавалося: «пан Калитинський» смикав за червону стрічку, яка звисала з калити, –  корж підстрибував вгору на радість усім присутнім. Завершилася гра тим, що калиту нарешті зняли та розділили поміж учасниками.
Скуштувавши калиту, гості пройшли через зимовий сад, залу дитячої творчості імені Саші Путрі та прес-центр, де панувала передноворічна святкова атмосфера, подивились мультфільми-призери фестивалів дитячої анімації на новорічну тематику, ознайомились із  техніками їх створення.
А завершив грудневу сімейну неділю майстер-клас із  виготовлення паперової мишки – символу прийдешнього року.
І діті, і дорослі члени сімей отримали задоволення від спільного змістовного дозвілля в музеї.
Марина Попкова