Виставка творів з фондової збірки, запропонована Полтавським художнім музеєм (галереєю мистецтв) імені Миколи Ярошенка своїм віртуальним відвідувачам, приурочена до Міжнародного дня жінок та дівчат у науці, який відзначають у світі 11 лютого.
“Портрет Ольги Борисівни Лепешинської” пензля Ірини Аристової надійшов до музею 1958 року з Дирекції художніх виставок і панорам (ДХВДіП) СРСР (Ж-784).
Аристова Ірина Федорівна (1926-2010) – живописець, портретист, заслужений працівник культури Росії. Народилась у Баку, але жила все життя у Москві. Закінчила Московський державний художній інститут імені В.І. Сурикова. Вчителі з фаху: С.В. Герасимов, В.К. Нечитайло, В.П. Єфанов. Член спілки художників СРСР з 1952 року. З 1977 по 1981 рр. – доцент Московського текстильного університету імені О.М. Косигіна. З 1950-х рр. брала активну участь у всесоюзних, республіканських та московських виставках. Твори зберігаються у Державній Третьяковській галереї, музеї імені М.В. Нестерова, музеї історії та реконструкції Москви та інших.
Ольга Борисівна Лепешинська (1871-1963) – радянський біолог і революційний діяч, лауреат Сталінської премії першого ступеня (1950), академік Академії медичних наук СРСР (1950). Основні праці присвячені дослідженню оболонок клітин тварин, гістології кісткової тканини.
Портрет виконаний у стилі соціалістичного реалізму. Головна увага зосереджена на створенні образу радянської жінки-вченого, в якому підкреслені високі моральні якості відображеної особи, її скромність і самовідданість. О.Б. Лепешинській присвячена також жанрова картина художниці “В лабораторії” (1950-ті рр.).
Робота вперше опублікована в каталозі виставки “Портретний живопис ХVIII – XX століття” (2019).
Твір Геннадія Небожатка “Реставратор” (1966) переданий музею Дирекцією художніх виставок України у 1967 році (Ж-495).
Небожатко Геннадій Абрамович (1937-1990) народився 29 липня 1937 року у м. Сучан (Приморський край). Закінчив Київський художній інститут (1965). Вчителі з фаху – К. Трохименко, В. Костецький. Працював у галузі станкового живопису. Основні твори: “Реставратор” (1966); портрет хірурга М. Амосова (1967); портрет Радика Руднєва (1968); проводи (1968); “Композитор О. Білаш” (1969) та інші. Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках.
Портрет вирішений в зображальній стилістиці художників “суворого стилю”. Пошук свого образу сучасника приводить автора до реставраційної майстерні. Митець виконав портрет жінки складної творчої професії. Вона зображена у хвилину короткого перепочинку, на тлі ікони “Чудо Святого Георгія про змія (Юрій-Змієборець)”. Молоде обличчя з виразними очима оповите втомою, але руки не випускають знаряддя праці. Сміливе введення до композиції твору значного фрагменту культурної пам’ятки надає йому метафоричного звучання, визначає колористичний лад, дозволяє подати жіночу фігуру в ореолі золотавого світіння.