До 140-річчя від дня народження Параски Миколаївни Павленко (1881-1983), української майстрині петриківського декоративного розпису, яка разом із Тетяною Патою, Надією Білокінь, Поліною Глущенко, Ориною Пилипенко належить до старшого покоління петриківських майстрів (30-х рр. ХХ ст.) Для них характерний образотворчий фольклор, коли пишні квіти на стіні, печі, а пізніше на папері були невід’ємною частиною декорування тодішнього житла. Спільною рисою цих майстринь є простота, безпосередність, щирість. Вони будують свої композиції на контрасті основних і додаткових квітів, досконало володіють технікою розпису яєчною темперою. Невеличке містечко на Дніпропетровщині стало справжнім культурним центром України, створивши феномен, що так і називається «Петриківка» або «Петриківський розпис». 5 грудня 2013 р. Петриківський розпис внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Петриківський розпис є справжнім українським феноменом
декоративно-прикладного мистецтва.
