Чи може мистецтво бути медіумом істини?

Чи може мистецтво бути провідником істини або ж воно є лише справою смаку? І тоді воно являється лише елементом дизайну? Чи насправді глядач «помер», як стверджував французький філософ і соціолог Бодріяр? Яких нових сенсів ми надаємо творам мистецтва, виходячи з власного унікального або загальнолюдського досвіду? Який найбільш поширений серед глядачів асоціативний ряд, у розрізі сприйняття мистецьких творів? Як впливає елемент випадковості на створення гармонійної експозиції? – На ці та інші питання, повʼязані із взаємодією митців і глядачів, ми спробуємо знайти відповіді в даному неформатному виставковому проекті.

У проекті беруть участь одинадцять художників, більшість з яких полтавці, а також шістадцять учасників, які не мають прямого відношення до мистецтва. Умовами, серед поставлених перед добровольцями, були зокрема такі: обрати із запропонованих робіт певного автора одну-дві, дати їм свою унікальну назву та описати своє розуміння, прихованого у них змісту або власне сприйняття цього твору. На виставці-підсумку проекту поруч із кожною обраною глядачами картиною  міститимуться власні описи учасників. Якою вийде ця виставка, стане для всіх сюрпризом. У всякому разі, завчасно цього не можна передбачити. На те, якою вона стане, беспосередньо вплинуть її учасники-глядачі, а також випадок, який відіграє не останню роль  в проекті.

Кураторка Аліна Бушер