Проєкт “Родова пам’ять”. Виставка “І будуть люде на землі”

98
Виставка “І будуть люде на землі”  — це результат тривалої співпраці Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка та Grynyov Art Collection. Це вже п’ята спільна експозиція, у якій організатори через твори українських митців ведуть діалог із глядачем про українську ідентичність, національну пам’ять та виклики, перед якими постало наше суспільство сьогодні.

«І будуть люде на землі»
Роботи з колекції родини Гриньових
Художники: Віктор Ігуменцев, Олег Мальований, Євгеній Павлов, Денис Саліванов, Ярослав Солоп, Віталій Шаховцов.
Кураторка: Марина Конєва
Даний виставковий проєкт — це результат тривалої співпраці Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка та Grynyov Art Collection. Це вже п’ята спільна експозиція, у якій організатори через твори українських митців ведуть діалог із глядачем про українську ідентичність, національну пам’ять та виклики, перед якими постало наше суспільство сьогодні.
За назву виставки взяті слова з поезії Тараса Григоровича Шевченка:
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі»
Понад півтора століття потому ці слова звучать не менш актуально, ніж у часи Кобзаря, і є відображенням сили духу, стійкості та віри українців у майбутнє.
Проєкт сповнений любові до рідної землі, відчуття вкоріненості та впевненості в тому, що людина і земля — нерозривні.
Експозиція складається з шести автономних виставок, об’єднаних спільною темою. Шість українських митців різних поколінь, які працюють у відмінних техніках і художніх напрямках, пропонують глядачеві власне бачення стосунків людини і світу.
У деяких роботах простежується мотив втрати землі, відчуження та загубленості; в інших — протиставлення людського й природного чи глибока потреба повернути відчуття свого, рідного. Є й полотна, у яких відчувається закохане споглядання природи, безперервний діалог із нею або ж повне злиття людини та довкілля.
Таким чином, «І будуть люде на землі» — це не просто виставка, а відображення безкінечної розмови людини зі світом, у якій переплітаються пам’ять, біль, любов і надія.