Збережене мистецтво. Вітольд Бялиніцький-Біруля

55
Виставка з фондової збірки, що нині запропонована музеєм своїм віртуальним відвідувачам у рамках проєкту “Збережене мистецтво”, присвячена 150-річчю від дня народження Вітольда Каетановича Бялиніцького-Бірулі (1872-1957).
Видатний майстер ліричного пейзажу Вітольд Каетанович Бялиніцький-Біруля народився 31 січня 1872 року. Продовжувач реалістичних традицій, він прийняв естафету від перших, а пішов останнім з великої плеяди передвижників.
В. К. Бялиніцький-Біруля з’явився на світ в родині дрібного орендаря недалеко від Могильова, в Білорусії. Мати виховувала в ньому почуття великої любові до музики та поезії, що неабияк вплинуло в подальшому на творчий спадок художника. Батько бачив сина військовим і віддав його на навчання у Володимирський Київський кадетський корпус. Одночасно хлопець відвідував Київську рисувальну школу М. І. Мурашка. Там він опановував основи рисунку і живопису. Роботи сімнадцятирічного В. К. Бялиніцького-Бірулі старший брат показав художнику І. М. Прянішникову і це вирішило подальшу долю майбутнього передвижника. Він став студентом Московського училища живопису, скульптури і архітектури де фахові дисципліни у нього викладали – В. Д. Полєнов, І. М. Прянішников, С. О. Коровін, М. В. Неврев.
На другому курсі на учнівській виставці його картину «Околиці П’ятигірська» придбав П. М. Третьяков.
Велика дружба пов’язувала В. К. Бялиніцького-Бірулю з І. І. Левітаном, який особливо цінував вміння молодого художника «слухати тишу». Він переглядав його роботи, надавав консультації, рекомендував не захоплюватися яскравим кольором, а більш інтенсивним робити тон. Прислухаючись до порад І. І. Левітана, В. К.Бялиніцький-Біруля експонує свої твори на конкурсних показах Московського товариства любителів художеств. В 1899 на черговій виставці цього товариства за картину «Весна іде» художник отримав першу премію. Цього ж року живописець вперше в якості експонента бере участь у виставці Товариства пересувних художніх виставок. Беззаперечно, це стало значною подією в житті художника, який щойно закінчив училище. В 1904 році пейзажист стає вже повноправним членом ТПХВ. Звання академіка пейзажного живопису Петербурзької АМ йому було присвоєно у 1908 році.
В 1912 році В. К. Бялиніцький-Біруля на озері Удомля в Тверській губернії будує дачу під назвою «Чайка», де проводить багато часу. Він пише неймовірну кількість етюдів з місцевими краєвидами, в яких чуйно та поетично оспівує навколишню красу. Художник продовжує розвивати традиції попередників в галузі пленерного живопису.
У 1920-х – 40-вих роках В. К. Бялиницький-Бируля працює в жанрі  меморіального пейзажу. Пише цикл пейзажів пов’язаних з життям і творчістю О. С. Пушкіна, П. І. Чайковського та ін.
Помер видатний пейзажист у 85 років в 1957 році в Москві.
Твори художника зберігаються в Москві (Державна Третьяковська галерея), інших містах Росії, України, Киргизстану. Найбільша колекція робіт Вітольда Бялиніцького-Бірулі (444 полотна) знаходиться у Національному художньому музеї Республіки Бєларусь.

В колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка зберігається пейзаж «Зимовий краєвид», в якому художник лаконічно зумів передати настрій зимового вечора, використовуючи ледь помітні, ніжні, сріблясто-сірі та блакитні відтінки стриманого колориту.
Світлана Борисенко