Збережене мистецтво. Олександр Журбій

58
У 2021 році виповнюється 95 років  від дня народження полтавського художника, живописця і педагога Олександра Петровича Журбія (1926-2005). Твори митця, який працював у стилі, соцреалізму,  яскраво відображають дух епохи.
Олександр Петрович Журбій народився  26 травня 1926 року в селі Вели́ка Бага́чка, Полтавської області. Навчався в Харківському художньому училищі (1944-1949), Харківському художньому інституті (1949-1955) у Сергія Бесєдіна, Олександра Любимського, Йосипа Карася. Викладав в інституті інженерів сільськогосподарського  будівництва ( 1955-1959); у студії образотворчого мистецтва при обласному Будинку народної творчості (1956), в художній студії при Палаці культури залізничників (1960–1970). Працював в обласному товаристві художників, художньо-виробничих майстернях і художньо-виробничому комбінаті (1960-1986), де  виконував обов’язки  головного художника.
Олександр Журбій був засновником  і першим директором Полтавської дитячої художньої школи (1962). Одним з перших полтавських живописців  став членом  Спілки художників України (1962) (на  той час членами СХУ у Полтаві були тільки три митці: П.М. Горобець, В.І. Шаховцов  та А.А. Сербутовський). Роботи Олександра Журбія експонувалися на багатьох обласних і республіканських виставках.
Обравши для себе галузь станкового живопису створював пейзажі, тематичні композиції, портрети. Талант Олександра Журбія, в першу чергу, виявився в пейзажі. Протягом усього свого життя художник прагнув ідеалу. Його картини насичені світлом. Він вдало передавав стан природи. Розбивав твори на умовні площини для відтворення ілюзії просторової перспективи. Мазок використовував не дуже помітний, виконаний плоским пензлем. Роботи художника просякнуті любов’ю до рідного краю: рівнини, спокійні водойми і віковічні ліси, міські краєвиди – все те, що надихало його і спонукало до творчої праці. Автор образно передавав мінливі стани природи полтавського краю, користуючись  локальними кольорами, стриманою палітрою й чітко вивіреним рисунком. Твори Журбія достатньо графічні. В них зустрічаються складні ритми горизонталей і вертикалей, чергуються світлі і темні тональні плями, що робить гармонічними його роботи.
У фондах Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка знаходяться два живописні твори художника: «Травневий день»(1984) і «Бурхливий день» (1990).
На полотні «Травневий день» зображено полтавський Петровський парк у ранковому освітленні. За ним, ніби в серпанку туману, знаходиться Краєзнавчий музей. Ми бачимо співвідношення ніжних зелених та блакитних неаполітанових відтінків, ліловий дах будівлі контрастує з  молодою зеленню куща на першому плані.
Такою ж чудовою є й інша картина художника –«Бурхливий день». На ній зображено пагорб  і монастир, більшу частину композиції займає небо. Художник своєрідно оперує площинами, плавними тональними переходами. Твір «Бурхливий день» є надзвичайно атмосферним, емоційним. Ми відчуваємо як вітер жене великі хмари. Храмові споруди викликають почуття стабільності і величі. Потяг, що їде, додає картині панорамності і сюжетності.
Автор класичних творів, Олександр Журбій залишив нам неперевершену творчу спадщину. Його роботи справляють незабутнє враження, дарують піднесений настрій. Надбання його знахідок в пейзажному живописі є цінним для виховання молодих художників.

Іван Герцунь