10 жовтня 2023 року виповнюється 115 років від дня народження відомої майстрині петриківського розпису, заслуженого майстра народної творчості України Пелагеї Глущенко (1908-1983).
Пелагея Іванівна Глущенко вперше побачила світ в 1908 році в славнозвісному селі Петриківка. Змалечку опинилася у вирі мистецького життя. Художній розпис опановувала у Тетяни Пати, яка розмальовувала скрині, зроблені батьком Пелагеї – сільським столяром. У 1937 році разом з іншими майстрами вона їде до Києва на навчання в школі майстрів народного мистецтва в експериментальних майстернях Києво-Печерської лаври. Пізніше заклад був реорганізований в художній технікум, в якому Пелагея Глущенко працювала викладачем та інструктором понад 25 років. Окрім роботи в технікумі, вона керувала власною студією декоративного мистецтва у Київському будинку народної творчості. Своїх учнів навчала усім прийомам і технікам петриківського розпису, передаючи свій власний стиль та досвід молодому поколінню художників. На заняттях, працюючи поряд із своїми вихованцями, вона вдосконалювала і свою власну майстерність.
Пелагея Глущенко належала до когорти петриківських майстринь, учениць Тетяни Пати таких як Марфа Тимченко, Ганна та Віра Павленко, Віра Клименко-Жукова, які переїхали до Києва і у 1940 – 1970-х роках вибудовували свій неповторний стиль, беручи за основу традиції петриківського розпису. Стилістика творів Пелагеї Глущенко вирізнялася високою майстерністю виконання, вишуканістю композиційних рішень, шляхетною колористичною гамою. Художниця працювала в різних галузях декоративного мистецтва. Виконувала оформлення розписом книг та листівок, створювала текстильні вибійки, розмальовувала хати, оздоблювала надглазурним розписом порцелянові вироби, займалася підлаковим розписом по дереву, а також у 1938 році разом з Галиною Павленко та Параскою Власенко створювала монументальні композиції настінних розписів павільйону України на Всесоюзній виставці досягнень народного господарства.
Найулюбленішим інструментом художниці був пензлик «кошачка», виготовлений із котячої шерсті, яким вона вправно володіла і виводила з ювелірною майстерністю тонкі лінії дрібних деталей рослинних елементів. У своїй роботі майстриня використовувала і традиційні для петриківського розпису палички зрізаного навскоси рогозу, і держачок пензлика, якими можна продряпувати або ж ставити маленькі цятки зображуючи тичинки, бутони, ягоди, листочки та стилізовані диво-квіти казкових декоративних композицій. Яєчна темпера надавала орнаментальним квітковим мотивам привабливої прозорості і невагомої легкості.
Великий творчий спадок, що залишила по собі Пелагея Глущенко, здебільшого зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.
До фондової збірки Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка належать чотири роботи художниці, серед яких витинанка з кольорового паперу «Веселі листочки», розпис на папері аквареллю на яєчному жовтці «Смородина і яблука», які були передані до музею у 1971 році із Дирекції художніх виставок України та Декоративний килимок, створений у 1962 році на папері аквареллю і декоративне панно «Квіти» написане на картоні гуашшю і темперою, що надійшли відповідно у 1964 та 1969 роках із Київського державного музею українського народного декоративного мистецтва.
Творчість Пелагеї Глущенко сприймається як щось давно знайоме, в ній простежується вірність традиціям петриківського розпису, але велика майстерність виконання та авторська інтерпретація традиційної техніки розпису вирізняють майстриню з поміж багатьох авторів. ЇЇ ім’я без сумніву належить до когорти видатних майстрів народного мистецтва України.
Матеріал підготувала Наталія Дмитренко
