20 вересня виповнюється 130 років від дня народження відомої майстрині петриківського розпису Надії Білокінь (1893-1981). Надія Аврамівна Білокінь з’ явилася на світ у багатодітній селянській родині у с. Петриківка 20 вересня 1893 року. Сім’я не мала великих ставків тому вже з 14 років дівчина змушена була заробляти на життя малюванням. Продавала “мальовки” на базарі та розписувала хати на замовлення. “Мальовками” називали орнаментальні композиції, виконані на папері, що були широко розповсюджені та виготовлялися петриківськими майстрами для прикрашання осель на Катеринославщині. Професійне мистецтво художнього розпису Надія Білокінь опановували у місцевого вчителя малювання Олександра Стативи, у якого навчалася з 1920 року. А вже в 1935 році, разом з іншими майстрами петриківського розпису була направлена до Києва на роботу в Центральні май берні, що знаходилися у приміщеннях Києво-Печерської лаври. ЇЇ твори мали великий успіх і вона була запрошена до участі Першій республіканській виставці народного мистецтва, що відбулася в Києві у 1936 році. За участь у цій виставці Надія Білокінь була нагороджена Дипломом І ступеня. Того ж року їй було присвоєна звання Майстра народної творчості України. З 1938 року її ім’я стало відоме у світі, вона почала брати активну участь у міжнародних виставках. Майстриня створювала свої роботи в традиціях класичного петриківського розпису. У її творчості домінували квіткові композиції, сцени із зображенням життя села, орнаментальні панно та рушники, виконані на папері.
Твори Надії Білокінь зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Дніпровському художньому музеї, Одеському національному художньому музеї.
У колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка зберігається три декоративних мотиви в традиціях петриківського розпису, виконаних у 1960 році темперою на папері за допомогою пензлика “кошачки”, палички рогозу. Кожна композиція складається із трьох великих червоних квітів, які ніяким чином не повторюється, вони щоразу нові, дивовижно фантазійні, у вишуканому обрамленні темного масову дрібних деталей. ЇЇ квіти, хоча й мають назви звичайних рослин, але надзвичайно вдало стилізовані в традиціях петриківського розпису і вирізняються власним неповторний авторським почерком. Надія Білокінь надала значної уваги дрібним деталям своїх композицій. Кожен великий зображальний об’єкт пишно обрамлений величезною кількістю рослинних елементів. Це і тичинки, і дрібні листочки, і ягоди, і були на нерозквітлих квітів, які в цілому створюють довершену та врівноважено композицію твору.
