Збережене мистецтво. Книжкова графіка Івана Бутника

39
В рамках проєкту “Збережене мистецтво” представляємо твори книжкової графіки з фондової збірки музею.
Початок XX століття на Полтавщині ознаменувався розвитком освітньої галузі та становленням української національної школи. Збільшення кількості друкованої продукції для освіти сприяло появі низки талановитих ілюстраторів. Серед них особливе місце посів Іван Данилович Бутник (1879-1927). Він прожив у Полтаві лише дев`ять років свого життя, але встиг залишити свій слід як у мистецтві, так і в педагогічній справі.Ілюстративні твори Бутника – це авторська інтерпретація українського книжкового мистецтва, зокрема рослинного орнаменту та візерунків.
Іван Данилович Бутник народився у селищі Баришівка на Полтавщині (тепер Київська область) 27 січня 1979 року. Тривалий час жив у Чернігові, 1918 року переїхав до Полтави. Він не отримав художньої освіти, але завдяки природному таланту успішно працював у галузі книжкової графіки, викладав малюнок в Полтавському агрокооперативному технікумі, а згодом у Педагогічному інституті.
У 1917 році Педагогічне бюро під керівництвом М. Я. Рудинського (1887-1958) випустило у світ 1 млн. примірників української шкільної літератури. Задачники, методички, абетки, граматки, читанки, розбірні хрестоматії, книги з краєзнавства відзначалися високою поліграфічною культурою. Разом з Іваном Даниловичем Бутником над їх оформленням працювали художники Г.І. Цисс (1869-1934), Є. Г. Балута (2-а пол. XIX ст. – початок XX ст.), рідний брат графіка – Бутник Степан Данилович (1873\74-1952) та інші.
І.Д. Бутник працював над оформленням книжок для Педагогічного бюро губернської народної освіти. Він проілюстрував «Буквар для дорослих» (1918), збірник «Українські народні думи» (1918), зробив низку малюнків на Шевченківську тематику – «Хата батьків Т.Г. Шевченка» (1918), «Могила Тараса Шевченка у Каневі» (1918), а також створив різноманітні орнаменти та він`єтки.
Модернові тенденції початку XX століття, які простежувалися в архітектурі та мистецтві, отримали розвиток також і в книжковій графіці.
Європейському модерну було притаманне використання складних квіткових
орнаментальних композицій, особливої стилізації, оперування окремими
частками рослин і квітів. В українській графіці ці прийоми було переосмислено. Національні твори набули особливого звучання завдяки використанню зразків місцевої флори та особливої стилізації.
Фондовій збірці музею належать п’ять графічних творів І.Д. Бутника. Це – авторська інтерпретація українського книжкового мистецтва, зокрема
рослинного орнаменту та візерунків. Всі твори виконано тушшю і пером.
Заставка до збірника народних пісень
Заставка до збірника народних пісень
Заставка до думи "Сестра і брат"
Заставка до думи “Сестра і брат”
Заставка до видання «Збірник народних пісень» (Туш, перо, папір. 12х28 см. Гр.-388.) та заставка до думи «Сестра і брат» (Туш, перо, папір.12х28 см. Гр.-389.) мають однакове композиційне вирішення. В центрі орнаменту ми бачимо вазу. З неї, в обидва боки, розгалужується стилізована квіткова композиція, в основу якої покладено символ – Дерево Життя. Пелюстки та листки, вигадливо поєднуючись, утворюють гнучкий за пластикою орнамент, який чарує погляд. І.Д. Бутник використовує легке штрихування для надання орнаменту об`ємності. Деякі деталі щільно замальовує тушшю для створення контрастних акцентів і підсилення
ритмічності композиції. Центральний елемент композиції – вазу –
розташовує в стилізованому колі, або напівколі, яке візуально сприймається
як декоративна тарілка. Орнаменти обох заставок ніби повторюють ужиткові
предмети українського побуту.
Хата батьків Т.Г. Шевченка
Хата батьків Т.Г. Шевченка
В ілюстрації для букваря для дорослих «Хата батьків Т.Г. Шевченка»
(Туш, перо, папір. 16,5х20,5 см. Гр.-392.) І.Д. Бутник поєднує орнаментальні
елементи з реалістичними. Зображення будинку є центром композиції.
Обрамленням для нього слугує він`єтка, створена зі стилізованого листя та
квітів будяка. На ній зображено стрічку з написом «Хата батьків Т.Г.
Шевченка». В даній ілюстрації Бутник також використовує акуратне
штрихування для надання твору об`ємності. Цікавим фактом є те, що Іван
Данилович Бутник навіть власний підпис лаконічно «вплітає» в сюжети своїх
творів. Зазвичай в одній частині композиції він пише своє ім`я «Ів.», в другій
частині – першу літеру прізвища «Б».
Могила Т.Г.Шевченка
Могила Т.Г.Шевченка
Аналогічний підхід у вирішенні композиції зустрічаємо в творі «Могила Т.Г.Шевченка» – малюнку до видання «Буквар для дорослих» Д. Довженка (Туш, перо, папір. 18,5х24,4 см. Гр.-391.). В колі ми бачимо реалістичну сюжетну композицію – діти на могилі поета. Її обрамлено орнаментом, який складається зі стилізованих квітів та птахів. Вражає, як легко І.Д. Бутник передає стан неба: за допомогою довгих і хвилястих ліній він створює ілюзію руху хмарин. Загалом ілюстрація легка, ніби прозора. Окремі темні деталі композиції створюють динамічні акценти, які роблять роботу жвавою.
Ілюстрація до оповідання М. Вовчок "Чумак"
Ілюстрація до оповідання М. Вовчок “Чумак”
Ілюстрація до оповідання М. Вовчок «Чумак» (Туш, перо, папір. 16,7х18,5 см. 1918 р. Гр.-390.) не має орнаментальних елементів. Перед нами сюжетна графічна композиція. Ми бачимо літнього козака на передньому плані, вервечку підвод та групу чоловіків біля багаття. Іван Данилович Бутник вирішує композицію тушшю і пером, прокладає легкі штрихи на задньому плані та застосовує щільне штрихування на передньому. Ілюстрація співзвучна інтонації літературного твору М. Вовчок.
Усі п’ять графічних робіт І.Д. Бутника демонструють нам вправне володіння автора технікою туші, розуміння анатомії людини, знання правил просторової та світло-повітряної перспективи, оперування розміром і нахилом штриха, вміння стилізувати і гармонізувати твір на рівні тональності.
Створена з урахуванням книжкового мистецтва, специфіки друку, книжкова графіка Івана Даниловича Бутника легка у сприйнятті, сучасна за технікою, актуальна за тематикою і зараз. І це, попри те, що його твори були окрасою книг, які друкувалися в Полтаві сто років тому. Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка пишається тим, що має п’ять оригінальних творів створених рукою українського ілюстратора Івана Даниловича Бутника.
Лариса Сідак