Інтеграція і розвиток музейної справи у мережі Інтернет за допомогою дистанційних послуг

36
У зв’язку з останніми подіями у світі, пандемією COVID-19, яка змусила наукових працівників Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка, а також більшість музейників світу працювати у режимі карантину, тема музейних послуг, які можуть надаватися користувачам дистанційно за допомогою мережі Інтернет стає як ніколи нагальною. Стрімкий розвиток новітніх сфер нашого життя і їх швидка інтеграція у мережу Інтернет спонукає до серйозного дослідження цієї теми також і в музейній справі. З метою запровадження новітніх
можливостей спробуємо дослідити і проаналізувати досвід найвідоміших музеїв світу у цій сфері. Зробимо це на прикладі національного музею Прадо (Мадрид, Іспанія) [1], музею Лувру (Париж, Франція) [8] та Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва (Нью-Йорк, США) [14].
Безумовно, ці музеї мають потужний фінансовий потенціал у вигляді меценатів, різноманітних фондів, державних дотаційних програм. Це дозволяє їм впроваджувати новітні технології і створювати масштабні проєкти, до яких можуть долучатися мільйони прихильників мистецтва з усього світу. І це не тільки наближені до сфери мистецтва за фахом або завдяки бізнесу, не тільки студенти художніх академій, це також і пересічні громадяни, для яких існують цікаві супутні музейні послуги. Окрім популярних музейних заходів як то: «Ніч у музеї», «Тематичні екскурсії», «Ігрові музейні форми для дітей» та ін., які відбуваються за
місцем фактичного розташування музею, спектр дистанційних послуг цих музеїв також досить широкий. Не факт, що цей досвід у повному обсязі стане нам у пригоді, але ми спробуємо дослідити його і вилучити те раціональне зерно, яке допоможе нам зорієнтуватися і віднайти оптимальні варіанти, які варто започаткувати у сучасних українських реаліях для того, щоб вітчизняна музейна справа вчасно інтегрувала і розвивалася у мережі Інтернет.
Національний музей Прадо (Museo Nacional del Prado) [3] знаходиться у столиці Іспанії Мадриді. Його було відкрито у 1819 році. Це один з найбільш видатних музеїв європейського образотворчого мистецтва. Він має велику збірку робіт з XII по XIX століття, засновану на колишній королівській колекції. За рік його відвідує понад 2 696 666 осіб (станом на 2015 рік). Музей має свою територію і в мережі Інтернет у вигляді потужного, розгалуженого сайту, де представлено багато різноманітних послуг та товарів. Символічно, що основним слоганом на головній сторінці сайту є фраза: «Музей Прадо без кордонів». Інтеграція колосальної музейної інформації в інтернет-потік робить даний музей, як і багато інших,
надбанням світового масштабу і осередком культурного спілкування людей різних національностей та професій. Музейна справа здатна під гаслом миру, культури та знання об’єднувати людей, втілюючи в життя фразу: «Краса врятує світ».
На сайті музею Прадо станом на 09.04.2020, як і на більшості інших сайтів музеїв світу, можемо знайти вибачення за те, що музей не має можливості прийняти відвідувачів – музей закрито на карантин. Поцікавимося, що може запропонувати Національний музей Прадо дистанційно, оперуючи лише своїм сайтом.
Навчальний ресурс для всіх рівнів освіти, який можна скопіювати з сайту у вигляді PDF-файлів безкоштовно. Офіційні додатки для планшетів та мобільних телефонів, у вигляді спеціальних програм, які, після інсталяції, дозволяють зануритися у віртуальний музейний простір. Цифрова бібліотека, цифровий архів у вільному доступі. Наукові дослідження у вигляді ілюстрованих статей і відеофайлів, наприклад, «Технічне дослідження і реставрація Джоконди, майстерня Леонардо» [18], у якій детально розповідається про дослідження всесвітньо відомого портрету. Інформація знаходиться у вільному доступі та є цікавою не тільки для мистецтвознавців, художників і реставраторів. Конструктивно, що цей відеофайл, дублюється на каналі музею Прадо на сайті YouTube [19].
Відеоканал Національного музею Прадо на сайті YouTube [19] був зареєстрований у 2007 році. На сьогодні він має 8 871 303 переглядів. На каналі є відео про художників, роботи яких знаходяться в колекції музею, про наукові дослідження, відео з презентаціями виставок, відео-майстер-класи з різних видів образотворчого мистецтва: живопису, малюнку, графіки, відео для дітей та ін. Для популяризації, посилання на відео також присутні на офіційному сайті музею. Така подвійна перехресна реклама здатна вдвічі збільшити кількість переглядів мультимедіа музею. Невід”ємною частиною освітньої роботи музею є здатність започатковувати нововведення, створювати нові пропозиції, нові формати і нові способи розуміння творів мистецтва. За допомогою довгострокових проєктів музей створює простір для експериментів і навчання, отримуючи можливість співпраці з іншими установами на основі ідеї спільної творчості. Таким чином, спрямовані дії і освітній ресурс виходять за межі музейного простору, і, будь то реальні чи віртуальні, вони сприяють поширенню інформації про музей. Цікаво, що велика кількість матеріалів
сайту розрахована на дитячу аудиторію, але подаються вони з урахуванням і на базі класичної музейної колекції, прищеплюючи гарний смак дітям і спонукаючи їх до розуміння вищої октави творів мистецтва.
В умовах ринкових відносин мистецтво і музейна справа потребують прагматичного підходу. Такий підхід набув сучасного звучання у вигляді  музейних бутіків, магазинів, кіосків зі специфічними товарами, тематика яких пов’язана з музейною експозицією. Це книги на мистецьку тематику, друковані репродукції на папері та полотні, скульптури та різноманітні сувеніри з музейною символікою. Такі торгові точки знаходяться безпосередньо у приміщеннях музею і не тільки. Наприклад, на офіційному сайті Національного музею Прадо існує розгалужений онлайн-магазин [5] де можна придбати книги з мистецтва та безліч предметів з надрукованими на них фрагментами картин музею. У магазині можна надрукувати у високій якості будь-яку роботу, наявну в каталозі, в тому розмірі та обробці, якій віддає перевагу замовник. Друк виконують на різних матеріалах: на полотні, папері, футболках, канцелярському приладді, керамічних виробах, текстилі та ін. Картини оформлюють в рами. На сайті, на сторінці магазину [7], існує зручний пошук: за жанром, за художником, по колекціях. До магазину мають доступ всі користувачі Інтернету з будь-якого куточку світу, кожна позиція має свою ціну, діє доставка у інші країни світу. Також сайт має перехресний зв’язок із соціальними мережами, такими як Твіттер, Фейсбук, Інстаграм де має власні сторінки, що в свою чергу, сприяє рекламі офіційного сайту. Дає можливість публікації  позитивних відгуків користувачів цих мереж про Національний музей Прадо на офіційному сайті, що сприяє підтриманню постійного діалогу між музеєм і його «фанатами».
Здійснивши аналіз офіційного веб-сайту Національного музею Прадо, можемо стверджувати, що музей має великий потенціал і велику долю інтересу користувачів Інтернету завдяки великій кількості послуг та інформації, яку пропонує на сайті. Це підтверджує статистика відвідувань, яку отримуємо за допомогою технічного сайту для перевірки відвідувань [20]. У графі «Інформація про відвідувачів: за рік» бачимо цифри: 8 136 000 осіб, а кількість переглядів — 31 800 000. Гідна кількість для гарного інтернет-проєкту.
«Музе́й Лувру — один з найбільших  музеїв  світу, розташований у  Парижі. Музей розташований у палаці Лувру. Його було відкрито у 1793 році. Музей пропонує для перегляду 35 000 експонатів, від найдавніших часів до XIX століття на виставковій площі 72 735 м². У 2018 році кількість відвідувачів Лувру перевищила 10 млн. осіб» [8].
Завітаємо на офіційний сайт музею Лувру [9] і спробуємо визначити його особливості. Лаконічний та сучасний за дизайном, він має досить логічний інтерфейс, який дозволяє, навіть тим, хто не володіє французькою мовою, швидко зорієнтуватися і віднайти те, що потрібно. Але для зручності користувачів сайт підтримує переклад на англійську, російську, японську, китайську, корейську та ін. мови. Такий знаковий презент від французької культури, який насправді дуже полегшує моніторинг сайту — безумовний плюс.
Музей Лувру також закрито на карантин і на сайті є офіційне вибачення за цю прикру необхідність. Втім, коли занурюєшся в інформацію, розміщену на сайті, і бачиш кількість послуг, які музей надає дистанційно, відчуваєш масштабність проєкту під назвою «Музей Лувру».
Важливо підкреслити, що інформація сайту має два спрямування: дуже потужний освітній блок, який пропонує навчальний ресурс для всіх рівнів освіти і інформація, так би мовити, популістська, яка спрямована на інтерес будь-якої людини, не пов’язаної з мистецтвом, але навіть ця інформація високого інтелектуального рівня.
Навчальний ресурс підтримує і заохочує різні види дослідницької діяльності, в тому числі і післядипломної. Наукове дослідження колекції Лувру є одним з основних завдань музею, яке насичує змістом всю його діяльність. Музей охоплює багато областей досліджень: культурні епохи, художники, художні рухи та течії, техніки, історію колекції і колекціонерів, історію краю (архітектура і сади) та ін. Для цього у вільному доступі на сайті є бази даних, онлайн-каталоги, центри ресурсів і документації, наукові публікації, дослідницькі бюлетені, онлайн-конференції, фільми, колоквіуми та ін. Гідний інструментарій для дослідницької діяльності з можливістю публікації своєї дослідницької роботи на сайті.
Головній меті музею: поширенню знань про його колекцію, універсальну спадщину, що охоплює вісім тисяч років історії, слугують видання Лувру, багато з яких представлено у бібліотеці сайту. Каталог бібліотеки музею налічує майже шість сотен найменувань. Починаючи з 2007 року, до каталогу додається журнал «Grande Galerie», «Journal du Louvre», журнал про поточні події музею, а також широкий вибір публікацій, більшість з яких є у вільному доступі. Таким чином музей формує імідж наукового міжнародного культурного центру високого рівня, «тримає марку» одного з найпотужніших музеїв світу.
Каталоги бібліотек Лувру є частиною колективного каталогу бібліотек національних музеїв Франції і доступні в Інтернеті на сайті бібліотек національних музеїв [21] для кожного. Колекція (більш ніж 209 000 екземплярів) складається з друкованих документів (каталогів музеїв, виставок), періодичних видань та мультимедійних документів.
Заходи для груп відвідувачів із соціального поля,  незнайомого з музейною справою, які поза карантином носять форму екскурсій, лекцій, естафет та ін., дистанційно, на сайті, мають альтернативу у вигляді офіційних додатків для планшетів та мобільних телефонів і велику кількість тематичних відеоматеріалів: лекцій, онлайн-курсів, музики, кіно, відео та ін.
Відеоматеріали музей Лувру публікує як на офіційному сайті, так і на власному каналі на платформі YouTube [22]. Канал зареєстровано у 2006 році і на сьогодні він налічує 5 100 189 переглядів.
На офіційному сайті музею Лувру також є власний книжковий онлайн-магазин [13] і бутік [12] з великою кількістю товарів: сувенірів, картин, прикрас, скульптур, аксесуарів, канцтоварів та ін. Тут також підтримується можливість друку репродукцій з каталогу картин музею у потрібному замовнику розмірі та в обраній рамі. Існує сервіс відправлень замовлень в будь-який куточок світу.
Перевіримо статистику сайту музею Лувру за допомогою технічного сайту [20]. Кількість відвідувачів за рік становить 13 320 000 осіб, кількість переглядів — 41 640 000. Це свідчить про великий інтерес до сайту музею і робить проект «Музей Лувру» вдалим не лише з точки зору наукової, дослідницької, освітньої роботи, а ще й фінансово-прибутковим проектом.
Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва [14] — один з перших музеїв сучасного мистецтва у світі. Знаходиться у США. Він входить до двадцятки найбільш відвідуваних музеї світу — 3 066 337 відвідувачів (станом на 2013 р.). Музей має сучасну будівлю на Манхетені і налічує більше 200 000 експонатів. Колекція складається з творів живопису та скульптури, малюнків та гравюр, фотографії, архітектури, дизайну, засобів масової інформації та перформансу і близько 4 000 000 кінофільмів. «Для нас немає нічого важливішого, ніж здоров’я та безпека нашої громади, і ми серйозно сприймаємо свою відповідальність як громадську інституцію, яка слугує суспільному благу» — повідомляється на сайті музею [15], який також не працює протягом карантину. Сайт не має перекладу на інші мови світу.
Двері музею зачинено, але на сторінках сайту є повідомлення про те, що онлайн-магазин [17] музею працює без змін. Вже знайома нам система музейних онлайн бутіків існує і тут. Первинна градація товару така: для дому, для офісу, для дітей, книги, картини, аксесуари та ін. Унікальною на даному сайті є можливість оформити членство, ставши часткою музейної спільноти. Варіантів членства більше десяти: індивідуальне, парне, сімейне, групове та ін. Коштує від 100 дол. на місяць і більше. Таке членство надає змогу користуватися пільгами перегляду експозицій, кінофільмів, знижками у музейному кафе і в інтернет-магазині музею. Наприклад, для членів спільноти, у разі купівлі, діє безкоштовна поштова доставка і знижка 10% на товари та ін. Цікаво, що існує змога оформити членство і безкоштовно, на випробувальний термін (1 рік). Існують також особливі пропозиції для художників вартістю від 35 дол. на місяць Це дуже вигідно для студентів, що навчаються у художніх навчальних закладах
Система членства культивує бажання приєднуватися до музейного простору як культурного осередку для проведення вільного часу та самоосвіти.
На сайті Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва працює журнал, якій повідомляє про події в музеї: виставки, лекції, перегляди фільмів, надає авторам змогу розповісти про власне бачення експонатів, а в цілому формує погляд на мистецтво, художників та події, які уособлюють культуру сьогодні. За умови реєстрації, кожен бажаючий може отримувати повідомлення від журналу на власну електронну скриню.
У рубриці «Ресурси» існує збірка кінофільмів для дітей, які можна переглянути прямо на сайті.
Взагалі на сайті Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва існує розгалужена освітня система. Тут є онлайн-курси [16], бібліотека і відео-бібліотека, архів, міжнародні програми, дослідницькі проєкти, можливість прослухати лекції онлайн, публікації, інститути та центри.
Щочетверга на сайті відбуваються віртуальні перегляди виставок.
Відео матеріали музею знаходяться як на офіційному сайті, так і, з 2006 року, на каналі музею на платформі YouTube [23], який сьогодні нараховує близько 33 000 000 переглядів.
Мистецтво нашого часу конкурує за величиною з мистецтвом будь-якої попередньої епохи, тому Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва ставить за мету познайомити людей з якомога більшою кількістю художників та художніх творів нашого часу за допомогою всіх сучасних можливостей.
Дослідження сайтів трьох з найвідоміших музеї світу, а саме: Національного музею Прадо, Музею Лувру та Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва спонукає до проведення аналізу супутніх дистанційних послуг, що надають ці музеї. Спочатку, окреслимо те, що є загальним у структурі цих сайтів і може розцінюватися як послуга, яку можливо надавати дистанційно. Перш за все, варто відзначити відеоматеріали з художньою, історичною, дослідницькою, навчальною тематикою, які публікуються як на офіційних сайтах цих музеїв, так і на каналах музеїв на платформі YouTube. Така практика існує в усіх трьох музеях, що ми дослідили, і є невід`ємною частиною їх маркетингової діяльності. Статистика переглядів підтверджує успішність таких заходів. Перехресне розміщення посилань завжди збільшує кількість відвідувачів і сайту, і каналу.
Загальним для трьох сайтів є також наявність бібліотечних та архівних матеріалів у вільному доступі, що теж відносимо до дистанційної послуги.
Цікавою знахідкою можна вважати онлайн-курси або онлайн-лекції високого рівня якості – матеріали які транслюються на сайті за умови реєстрації у запланований час. Виглядає це як звичайна лекція, але відбувається вона у реальному часі і дивитися її можуть набагато більше людей, ніж може вмістити будь-яка аудиторія світу. У такому форматі працює багато лекторів-мистецтвознавців. Потрібно відзначити, що не всі онлайн-курси та лекції, після їх закінчення потрапляють у розділ «Відеоматеріали» на сайтах музеїв. Вірогідно, деякі лектори не є працівниками даних музеїв і постає питання про авторські права. У цьому випадку, деякі онлайн-курси та лекції можуть бути платними. Тематика таких матеріалів базується переважно на музейних колекціях і матеріалах поточних виставок, що «підігріває», інтерес до музею.
Вагомою часткою менеджменту сайтів музеїв, є онлайн-магазини [7, 12, 17]. Вони присутні на всіх сайтах, що ми дослідили, і мають чітку логіку, яка дозволяє відвідувачам швидко зорієнтуватися та віднайти потрібний товар. Спектр запропонованих товарів великий: книги, сувеніри, скульптури, прикраси, друк репродукцій з каталогу музею, друк на канцтоварах, аксесуарах, футболках, сумках та ін. Існує практика знижок та розпродажів.
Онлайн-магазин — це додатковий модуль до сайту музею, який створює програміст і підключає його до банківської онлайн-системи, яка дозволяє приймати платежі за товар у електронний спосіб. Завдяки цьому відвідувачі такого онлайн-магазину, незалежно від місця проживання, мають змогу придбати товар шляхом натискання на кнопку «Придбати» і виконання подальших інструкцій. Товар надсилається поштою. У деяких випадках, наприклад, якщо покупець оформив членство у музейній спільноті, доставка здійснюється безкоштовно.
Велика увага на музейних сайтах приділяється дітям і школярам.
Для них існує окремий контент: відеоматеріали, аудіоматеріали, майстер-класи, статті, онлайн-лекції, колекції кінофільмів про мистецтво, де матеріал подається з урахуванням віку, але увага акцентується на матеріалах музейного зібрання. Все це сприяє культивуванню інтересу до краси та мистецтва, а також до конкретного музею у підростаючого покоління
Деякі послуги є не на всіх сайтах, що ми дослідили.
Цікаво, що сайт Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва не має перекладу на інші мови, музей Прадо має переклад на англійську, а сайт музею Лувра, підтримує до 10 різних мов. Переклад не є обов’язковим, але така послуга красномовно свідчить про потужність проекту, про увагу до людей і бажання донести знання до представників різних національностей.
Якщо порівняти ці три сайти між собою, безумовно, найбільш розгалуженим за пропозицією є інтернет-платформа Музею Лувру. Занурюючись у інформацію на сайті цього музею, ми відразу відзначаємо, що це унікальній мистецький проєкт, у якому задіяно велику кількість професіоналів своєї справи, які створюють не тільки інформаційний потік, а ще й формують культурне середовище, де можна навчатися, підвищувати кваліфікацію, брати участь у дослідницькій справі, публікуватися, відпочивати та ін.
Такі ідеї підтримуються і на сайті Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва. Їх мета — формування сучасного мистецького простору, багатошарового за своїми можливостями. Для цього музей пропонує, за певну ціну, стати членом музейної спільноти з правом отримання різноманітних знижок та подарунків. Реєстрація відбувається онлайн, що також можна віднести до дистанційних музейних послуг.
Дистанційні послуги, які надають музеї, сайти яких ми дослідили та проаналізували, працюють на імідж музеїв і сприяють збільшенню кількості відвідувачів сайтів (і каналів), що, у свою чергу, сприяє монетизації музейних інтернет-проєктів.
Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка також має власний сайт [24] в мережі інтернет з логічним меню, керуючись яким, відвідувачі можуть дізнатися про події, які відбуваються у музеї, про послуги, подивитися віртуальні альбоми та відео матеріали, які також дублюються на каналі музею на платформі YouTube [25].
З метою пошуку варіантів для розвитку Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка уважно стежить за досвідом світових флагманів музейної справи. Для цього відбувається постійний моніторинг сайтів відомих музеїв світу.
За умови подальшого розвитку мережі Інтернет, діджиталізації та переходу людства до збільшення сегменту дистанційної праці, музейна справа може опанувати нові цікаві можливості для дистанційної роботи у мережі. Напрямок розвитку сучасної музейної справи полягає у розумінні інтересів і потреб сучасної людини і змозі ці потреби задовольнити.
УДК 069.1:7.]-024.87(477.53-25):004.946.5
Лариса Сідак, науковий співробітник
Список використаних джерел та літератури:
1. Національний музей Прадо. [Електронний ресурс] // uk.wikipedia –
Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Національний_музей_Прадо
(дата звернення 06.04.2020).
2. Національний_музей_Прадо. [Електронний ресурс] // tonkosti – Режим
доступу: https://tonkosti.ru/ Музей_Прадо (дата звернення 06.04.2020).
3. Museo Nacional del Prado. [Електронний ресурс] // museodelprado –
Режим доступу: https://www.museodelprado.es/ (дата звернення 06.04.2020).
4. Exposición: El Gabinete de descanso de Sus Majestades. [Електронний
ресурс] // youtube – Режим доступу: www.youtube.com/wach?v=LOLQ9iway
FM (дата звернення 06.04.2020).
5. Tienda prado. [Електронний ресурс] // .tiendaprado – Режим доступу:
www.tiendaprado.com/en/404-print-on-demand (дата звернення 06.04.2020).
6. Second Canvas Museo del Prado – Obras Maestras. [Електронний ресурс] //
museodelprado – Режим доступу: https://www.museodelprado.es/apps/second-
canvas-museo-del-prado (дата звернення 06.04.2020).
7. Tienda prado [Електронний ресурс] // tiendaprado – Режим доступу:
http://www.tiendaprado.com/?_ga=2.243653317.1798100699.1586191531-
493552136.1586191531 (дата звернення 06.04.2020).
8. Музей Лувру. [Електронний ресурс] // uk.wikipedia – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80 (дата
звернення 07.04.2020).
9. Офіційний сайт музею Лувру. [Електронний ресурс] // Louvre – Режим
доступу: https://www.louvre.fr/ (дата звернення 07.04.2020).
10. Études d'œuvre [Електронний ресурс] // Louvre – Режим доступу:
https://www.louvre.fr/etudes-d-oeuvre (дата звернення 07.04.2020).
11. Techniques et savoir-faire. [Електронний ресурс] // Louvre – Режим
доступу: https://www.louvre.fr/techniques-et-savoir-faire (дата звернення
07.04.2020).
12. Boutiques de musées [Електронний ресурс] // Boutiquesdemusees –
Режим доступу: https://www.boutiquesdemusees.fr/fr/cadeaux/30-decoration/1/
(дата звернення 08.04.2020).
13. Librairie-Boutique [Електронний ресурс] // Louvre – Режим доступу:
https://www.louvre.fr/librairie-boutique (дата звернення 08.04.2020).
14. Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва. [Електронний ресурс] //
wikipedia – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Нью-
Йоркский_музей_современного_искусства (дата звернення 08.04.2020).
15. Офіційний сайт Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва (Museum
of Modern Art: MoMa) [Електронний ресурс] // moma – Режим доступу:
https://www.moma.org/ (дата звернення 08.04.2020).
16. Курсы MoMa. [Електронний ресурс] // moma – Режим доступу:
https://www.moma.org/research-and-learning/classes (дата звернення
08.04.2020).
17. MoMaDesignStore. [Електронний ресурс] // store.moma – Режим
доступу: https://store.moma.org/ (дата звернення 08.04.2020).
18. Технічне дослідження і реставрація Джоконди, майстерня Леонардо.
[Електронний ресурс] // museodelprado – Режим доступу:
www.museodelprado.es/aprende/investigacion/estudios-y-
restauraciones/recurso/estudio-tecnico-y-restauracion-de-la-gioconda/504eace0-
d54e-49b1-a16b-7afd17f756d3 (дата звернення 10.04.2020).
19. Museo Nacional del Prado. [Електронний ресурс] // YouTube – Режим
доступу: www.youtube.com/channel/UC3jXKn8og2bSmbqLG3B32ow (дата
звернення 10.04.2020).
20. Pr-cy (Перевірка відвідувань). [Електронний ресурс] // a.pr-cy – Режим
доступу: https://a.pr-cy.ru/tools/traffic/?domain=www.museodelprado.es (дата
звернення 10.04.2020).
21. Catalogue Collectif des Bibliothèques des Musées Nationaux.[Електронний
ресурс] // auroch.culture – Режим доступу: http : //auroch.culture.fr/ (дата
звернення 10.04.2020).
22. Канал музею Лувра на YouTube.[Електронний ресурс] // youtube –
Режим доступу: www.youtube.com/channel/UCafm6w_rPndqAtokQy04Jdw
(дата звернення 10.04.2020).
23. Канал Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва на YouTube.
[Електронний ресурс] // youtube – Режим доступу:
www.youtube.com/channel/UC9CswYtb5rL31CHwyVoyJvQ (дата звернення
13.04.2020).
24. Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені М. Ярошенка.
[Електронний ресурс] // gallery – Режим доступу: http://www.gallery.pl.ua/
(дата звернення 21.04.2020).
25. ПХМ ГМ ім. М. Ярошенка – канал на YouTube. [Електронний ресурс] //
YouTube – Режим доступу: www.youtube.com/channel/UCcceaIzIuX2s3
phTzDX78Lw/featured (дата звернення 22.04.2020).
26. Liqpay. [Електронний ресурс] // liqpay – Режим доступу:
https://www.liqpay.ua/ru (дата звернення 22.04.2020).
27. Полтавський художній музей. [Електронний ресурс] // uk.wikipedia –
Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki /Полтавський_художній_музей
(дата звернення 23.04.2020).
28. ПХМ ГМ ім. М. Ярошенка (Соцмережа). [Електронний ресурс] //
facebook – Режим доступу: https://www.facebook.com/Yarart.galery.poltava
(дата звернення 23.04.2020).
29. ПХМ ГМ ім. М. Ярошенка (Соцмережа). [Електронний ресурс] // twitter
– Режим доступу: https://twitter.com/gallery_pl (дата звернення 23.04.2020).
30. ПХМ ГМ ім. М. Ярошенка (Соцмережа). [Електронний ресурс] // flickr
– Режим доступу: https://www.flickr.com/photos/gallery_pl/ (дата звернення
23.04.2020).