Перша українська художня виставка

218

ХУДОЖНЯ ВИСТАВКА В ПАМ’ЯТЬ І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО. ПОЛТАВА, 1903 РІК.

Відкриття в Полтаві пам’ятника першому класикові нової української літератури І. П. Котляревському (ск. Леонід Позен, арх. Олександр Ширшов) стало справжнім святом національної єдності. Вся Україна, включаючи відтяту штучними кордонами Галичину та Буковину, послала до Полтави численні делегації. Здавалося, тут перебував весь цвіт української інтелігенції: відомі літератори, видатні вчені і громадські діячі, корифеї театральної сцени. Серед них Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Стефаник, Дмитро Багалій, Кирило Студинський, Микола Сумцов, Олександра Єфименко, Микола Міхновський, Василь Симович, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий. Сам Микола Лисенко керував хором у момент найвищого піднесення торжества – виконання кантати «На вічну пам’ять Котляревському».
Заходи тривали два дні – 30-31 серпня (12 – 13 вересня за н. ст.) 1903 року. Не залишились осторонь і художні сили України. «Бажаючи, щоб відкриття пам’ятника І. Котляревському вийшло якнайкраще, – писав О. Г. Сластьон, –- ми на нараді художників… вирішили під час свята влаштувати виставку картин українських художників». Для її підготовки було створено організаційний комітет у складі 18 осіб (згодом він зріс до 24), куди входили Опанас Сластьон, Порфирій Мартинович, Сергій Васильківський, батько та син Мясоєдови, Леонід Позен, цілий ряд місцевих художників та ін. Активна роль у ньому належала В. Г. Короленку. Головою обрали Василя Волкова.
Виставку розгорнули у музеї Полтавського губернського земства. В експозиції було понад 300 творів 32 авторів. Крім уже названих художників, які входили до організаційного комітету, роботи надали Фотій Красицький, Михайло Беркос, Василь Кричевський, Микола Пимоненко, Григорій Цисс, Олександра Рощина, Марія Бухгейм та ін. Із приватних збірок експонувалися три роботи Володимира Боровиковського, одна Тараса Шевченка, дві Миколи Ярошенка. Окремі розділи склали посмертна виставка творів академіка живопису Володимира Казанцева та фотографічний відділ, представлений понад 30 світлинами відомого полтавського фотохудожника Йосипа Хмелевського. Успіх виставки перевершив усі сподівання. Про неї писала місцева преса, повідомляла «Київська старовина», де, зокрема, говорилося: «Не можна обійти мовчанням функціонування під час урочистостей художньої виставки в пам’ять Котляревського, на якій особливу увагу звертали на себе рисунки олівцем та етюди…п. Мартиновича, ряд ілюстрацій його до, «Енеїди» (видані в теперішній час Полтавською думою), прекрасні сценки з українського життя та пейзажі художників Васильківського, Сластьона, Кричевського, Красицького та ін., бронзова група п. Позена , «Пастушка» та багато іншого».
Справді, саме твори названих авторів визначили спрямування виставки, надали їй патріотичного звучання, сповнили відчуттям національного пафосу, який панував у ці дні в Полтаві. Документальною пам’яткою події є виданий у 1903 році «Каталог художественной выставки в память И. П. Котляревского».
 Місце та роль цієї виставки в історії образотворчого мистецтва України визначив Опанас Сластьон, який назвав її «Першою українською художньою виставкою».
Світлана БОЧАРОВА
Сластьон О. Г. Жниці. Кін. 1870 – поч. 1880 рр. П.,о.
Сластьон О. Г. Жниці. Кін. 1870 – поч. 1880 рр. П.,о.
Сластьон О. Г. На річці Рось. П.,о.
Сластьон О. Г. На річці Рось. П.,о.
Пимоненко М. К. Святочне ворожіння. 1888р. П.,о
Пимоненко М. К. Святочне ворожіння. 1888р. П.,о
Цисс Г. І. Портрет Т. Г. Шевченка. П.,о.
Цисс Г. І. Портрет Т. Г. Шевченка. П.,о.
Волков В. О. Портрет художника М. О. Ярошенка. 1876р. П., о.
Волков В. О. Портрет художника М. О. Ярошенка. 1876р. П., о.
Волков В. О. Будинок М. В. Гоголя у Василівці. 1880р. Папір, акварель
Волков В. О. Будинок М. В. Гоголя у Василівці. 1880р. Папір, акварель
Васильківський С. І. Перша борозна. Папір, акварель
Васильківський С. І. Перша борозна. Папір, акварель
Позен Л. В. Український селянин. 1884р. Бронза, литво.
Позен Л. В. Український селянин. 1884р. Бронза, литво.