КОЛЕСНИКОВИ: виставкові проєкти творчої династії у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка
Виставкові проєкти родини Колесникових реалізовані в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка протягом 2008-2014 років, від самого моменту їх анонсування набували широкого резонансу, ставали яскравими, незабутніми подіями,знаковими в культурному житті міста.
Полтавці поспішали побачити виставки на власні очі і часто залишали зали не тільки з новими враженнями, але й з намірами придбати вподобані твори. Часом, зокрема на презентаціях, глядачів збиралося стільки, що вони навіть починали жартувати на предмет того, чи витримає навантаження міжповерхове перекриття Галереї.
Проте усвідомлення справжнього значення виставок родини Колесникових постає лише в ретроспективі культурно-мистецьких подій минулого десятиліття. Адже, як справедливо зауважив поет, «велике бачиться на відстані».
Першим із числа розгорнених у Полтаві чотирьох грандіозних проєктів стала персональна виставка засновника династії — Володимира Колесникова, на той час народного художника України, професора, завідувача кафедри рисунка та живопису, графічного дизайну та реклами Київського Національного університету технологій та дизайну — «Рух у просторі і часі».
Творчість художника не була для полтавців чимось невідомим. Навпаки, її добре знали насамперед за дивовижними монументальними розписами, виконаними в забутій техніці стародавньої фрески, що стали окрасою Української медичної стоматологічної академії, Полтавського центрального автовокзалу, аеропорту «Полтава». Відомим митець був і завдяки своїй активній громадянській позиції. Енергійний, завзятий, небайдужий, він прагнув зробити світ кращим, гуманнішим, справедливішим, а головне красивішим. Його інтереси сягали далеко за межі мистецтва. Він хотів, щоб художники могли працювати в комфортних умовах, заробляти своєю працею. Напрочуд легко генеруючи ідеї, Володимир Колесников цілий ряд з них встиг втілити в Полтаві. Відкрив першу в місті галерею сучасного мистецтва «Парсуна», ініціював створення Фонду захисту та підтримки талановитих дітей та відкриття дитячої художньої галереї імені Саші Путрі, заснував творче об’єднання «Мистецтво», заклав підвалини культурно-мистецького комплексу — нинішнього приміщення Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Плани були настільки значними, що, певно, якби не настання економічної кризи, то існувала б у Полтаві своя «Верхня Маслівка». Не інакше!
Проте в 1998 році Володимир Колесников переїжджає до Києва. «Мені потрібна широта столиці … Але я, як і раніше, люблю колиску моєї творчості — Полтаву і буду любити завжди», — наголошував тоді художник.
Його захоплює вир столичного мистецького життя. Творча праця, виставкова та викладацька діяльність, організація роботи заснованої ним кафедри. Довгий час художник не виставляв свої твори в Полтаві, що призвело до утворення своєрідної лакуни в спілкуванні з полтавським глядачем.
Тому, коли після тривалої перерви Володимир Колесников саме в Полтаві вирішив продемонструвати не просто нову виставку, а цілий цикл творів, якому віддав понад десять років життя, місто з великим інтересом зустріло земляка.
На виставку чекали, як звичайні відвідувачі, так і митці, журналісти, навіть, представники влади.
І ось цей день настав. Виставка відкрилася 18 квітня 2008 року. На фасаді — два великих яскравих банери, а в залі — справжній феєрверк пластики, барв, почуттів. Понад сотня полотен. Створені образи передані в русі, одні танцювальні па стрімко змінюють інші. Здавалося, що вся зала кружляє в танці. Послуговуючись мовою безмежної царини танцю та авторськими назвами представлених картин, можна наступним чином розповісти про побачене: «Експресивні «Фламенко», «Кармен», «Іспанський танець», «Танець полум’я» і «Канкан» переходять в «Екстаз», в «Індустріальний політ», а потім поступаються місцем плавним класичним рухам «Лебединого озера» й «Танцю маленьких лебедів», «Вмираючого лебедя» й «Фламінго». «Ніжні крила» м’яко огортають «Коппелію» та «Жізель», «Айседору Дункан», «Сплячу красуню» й «Попелюшку» і увесь цей «Нескінченний рух», що відбувається на тлі земних стихій — «Вогню», «Повітря» здіймається вгору в «Небесному танці» й занурюється в «Танець в океані», разом народжуючи «Порив» «Пристрасті» та неймовірні «Почуття».
Танець у всі віки був і лишається невичерпним джерелом натхнення для художників. На вістрі популярності ця тема опинилася в кінці ХІХ — напочатку ХХ століття.
Світ милується тендітними балеринами Едгара Дега, насолоджується шляхетними парами, що кружляють в танці на полотнах Ренуара, зачаровано зупиняється перед чуттєвою стихією танцювального кола Анрі Матіса. Нереально скласти перелік тих майстрів пензлю, хто віддав належне відтворенню краси людського тіла в танці, намагався передати всю гаму почуттів, яку народжують танцювальні ритми.
Театр, балет дивним чином супроводжували Володимира Колеснікова протягом всього творчого життя.
В зовсім юному віці йому поталанило обіймати посаду художника Полтавського обласного музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя. Знайомство з балеринами Львівського державного театру опери та балету надихнуло молодого митця на серію малюнків, присвячених мистецтву танцю. Театр та концертні зали Саранська сприяли розкриттю його таланту в жанрі театрального та концертного плаката.
Не пориває він зв’язків з театром і після повернення з Мордовії до Полтави.
А на початку 2000 років тема танцю повністю заволоділа душею художника. З величезним піднесенням він береться за створення однойменного циклу «Танець». Цей потужний поштовх був спричинений юною онукою художника Катериною Чебикіною — ученицею Київського хореографічного училища (нині солістка Маріїнського театру).
У своїх творах Володимиру Колесникову вдається закарбувати скороминущу експресію танцю, передати його динаміку, ритм, пластику. Він використовує сміливі рішення в фіксації просторового малюнку танцю, його композиції. Справжнім спалахом барв, несамовитим чергуванням пружних ліній досягає емоційного насичення кожного полотна, чуттєвої виразності кожного зображеного танцювального руху.
«Танець — це живопис, що оживає», — любив повторювати художник, експериментуючи з технікою письма, збагачуючи колірну гаму своїх творів пульсівним веселковим сяйвом.
Але головна заслуга митця в створенні цілісного циклу. «Танець» Володимира Колесникова — це понад 300 творів живопису й графіки в яких панує тільки танець, різних епох і континентів, показаний автором в історичному та культурному контекстах — справжній “Рух у просторі і часі”.
Підготовка до реалізації виставкового проєкту йшла паралельно з підготовкою художнього альбому «Танець», автором якого був сам Володимир Колесников.. На 132 аркушах видання, що побачило світ у 2007 році, репродукції картин та фото, доповненні текстами – роздумами художника про мистецтво танцю й високе мистецтво, які дозволяють підняти хоча б край завіси над почуттями й мотивами Майстра при створенні цього унікального циклу тематичних творів.
А через два роки Колесникови розгорнули в Полтаві свій наступний, тепер уже родинний проєкт — “Подорож у всесвіті почуттів…” Цілком відмінний від попереднього, проєкт 2010 року складався з персональних виставок Володимира Колесникова та Володимира Колесникова Молодшого — батька й сина, таких несхожих, але однаково талановитих живописців. У залах, а тоді був зайнятий практично увесь виставковий простір другого поверху музею, запанував пейзаж.
Завжди непередбачуваний Володимир Колесников Старший представив на суд глядача не лише понад 150 нових творів, виконаних за досить стислий термін, він показав свій новий тематичний цикл, задум якого виник та був реалізований під враженням подорожей, як країнами далекого зарубіжжя, так і містами й селами рідної України й Полтавщини. Усе своє творче життя художник віддавав перевагу тематичним серіям робіт. Що й не дивно для монументаліста, який перейшовши до станкової картини не втратив масштабності художнього мислення й самовираження.
Виставка “Подорож у всесвіті почуттів…” відкрила полтавцям ще одну сторінку у творчості Колесникова — його дивний, виразний, сповнений могутньої внутрішньої динаміки і яскравого індивідуального характеру пейзаж.
Пейзаж у творчості Володимира Колеснікова — це не проста констатація баченого, не копіювання природи, а глибинний за змістом, емоційно забарвлений діалог з нею, який через картину митець продовжує вести з глядачем. Пейзаж для нього — це один із засобів вираження власних почуттів.
Виставка виявилася яскравою й насиченою. Вона сприймалася як казкова подорож, в якій картини стрімко змінюють одна одну, де Словенські Альпи і каміння Метаморфозі сусідять із рідними чорнобривцями та фантастичними сухорабівськими вербами. Де срібний ранок у Хорватії змінює полудень на горі Ай-Петрі, природно переходячи у вечірні сутінки, що збираються над карпатським селом Тарнавка. Погляд художника не пропустив жодного мальовничого куточка на його шляху, що простягся, як свідчили експоновані в залі роботи, від Карелії до Криму і від абхазьких гір до Адріатики. Постійно в полі зору його знаходилися й рідні краєвиди – Карпати, Полтавщина, київські околиці, в яких часто першоплановими ставали роздуми, переживання й асоціації самого автора — «Танець на сході», «Обгоріле щастя», «Польовий орган», а часом і гіркий біль за долю своєї країни – «Розтерзана Україна «патріотами» в серці моєї душі».
Пейзажний цикл творів Володимира Колесникова гармонійно доповнював ряд жанрових полотен, таких як «Останній вибух почуттів», «Викрадення Європи», «Корида», «Місячна ніч», «Прядка», серія хвилюючих жіночих образів, графіка.
Перехід до сусідньої зали виглядав чимось схожим на нове занурення в глибини світу почуттів і образів. Адже Володимир Колесников Молодший тоді вперше в Полтаві, де він народився у 1977 році, закінчив школу, де колись в стінах Полтавської художньої школи почав опановувати мистецтво, представляв свою персональну виставку. Твори молодого митця ясно демонстрували його власний погляд, як на пейзажний жанр, так і на живопис в цілому. Їм притаманний романтичний настрій, тонке відчуття природи. Сповнена чарівності й таємничості, пристрасті й цнотливості, природа в пейзажах Володимира Колесникова Молодшого — це загадкова гра образів і форм, що ховають прекрасні жіночі тіла від зайвих поглядів між абрисами гір, хвиль, дерев, квітів. Це ціла серія творів, під умовною назвою «Торси в природі», що засвідчила появу в українському мистецтві яскравої творчої особистості.
Незабутнім епізодом урочистостей з нагоди відкриття виставки став дарунок музею автопортрета Володимира Колесникова. Твір цей, колись був подарований художником другу Ігорю Скляру. Своєю чергою, розуміючи цінність цього автопортрета, полтавець вирішив, що його справжнє місце — колекція музею.
До каталогу виставки «Подорож у всесвіті почуттів…» надрукованому в Полтаві в 2010 році увійшло 164 ілюстрації — твори та фрагменти творів В.Г.Колесникова.
Не примусив на себе чекати й ще один родинний проєкт, який художники Колесникови назвали «Краса у Всесвіті» і який було відкрито 14 червня 2012 року. Це була спільна виставка, вже знайомого глядачеві дуету митців, що давала уявлення про їх творчі пошуки та досягнення двох останніх років. Володимир Колесников Молодший встиг побувати на ряді пленерів. Морські хвилі й сонячні промені наповнили його полотна насиченими барвами, дивовижним контрастом колірних співставлень. Серед його полотен були «Подорож до синіх гір», «Світлі люди в темному просторі», «Серед білих скель», «Сині мандрівники» та інш.
Старший Колесников в ці роки заглиблюється у філософські питання, звертається до духовних джерел української культури, здійснює спробу пізнати архаїчну символіку та сакральні знаки прадавньої цивілізації Трипілля. В його творчості з’являються такі глибоко філософські твори, як «Семи членна структура Богів у Космосі», «Цикл Марса», «Роздуми Богині Сонця», «Світове дерево», «Велика Богиня Трипілля», « Діалог століть». Разом з тим виставка переконувала, що художник продовжував працювати і над попередніми циклами «Танець» та «Подорож у всесвіті почуттів…» до яких додалася така вагома частка як роботи «Балерина»(2011), «Катерина у балетному квадраті…»(2011), пейзажі Норвегії, Каталонії, Португалії.
Безумовно, одним із найголовніших в житті художника Володимира Колеснікова став проєкт«Україна — Португалія». Це була перша акція в якій одночасно брали участь троє Колесникових — Володимир Григорович, Володимир Володимирович та Дмитро Володимирович (р.н. 1986, Полтава). Над назвою довго не роздумували, адже Дмитро вже кілька років жив і працював в Португалії, тож коли на деякий час він повернувся на Батьківщину, вирішили разом «зіграти» на мистецькому полі. Виставка відкрилася 25 квітня 2014 року.. На ній була представлено 106 творів (репродуковані в каталозі виставки — DimitriVladimir 2 VladimirKolesnikov. – Poltava 2014). Традиційно художники експонували свій новий доробок. Для Володимира Колесникова Старшого — це головним чином графічні твори, серед яких цілий ряд привезених зі щойно здійсненої поїздки до Португалії, таких як «Ранковий океан», «Захід сонця на океані», «Автопортрет в океані» . На цій же виставці вперше був представлений виконаний в складній авторській техніці, надзвичайно виразний, психологічний Портрет Іван Мясоєдова (нині зберігається в ПХМГМ ім. Миколи Ярошенка). Велика увага на цей раз була прикута до творів наймолодшого представника родини, що вирізнялися яскравими барвами, вкрапленнями культури Сходу, незвичною трикутною формою. Трикутник — це символ єдності, пояснював автор, підкреслюючи що його картини мають нести в світ доброту, своїм світлим колоритом дарувати радісний настрій. А Володимир Колесников Молодший запевняв, що всі свої нові роботи представники родини прагнуть показати спочатку в Полтаві, а потім вже в інших містах. Цю добру традицію зумів закласти Володимир Григорович Колесников, для якого «Україна – Португалія» стала останньою прижиттєвою виставкою. Він ще активно займався її організацією, але на відкриття прийти вже не зміг. Художника не стало 28 червня 2014 року. Але він продовжує жити в створених картинах, в здійснених добрих і важливих справах. В Полтаві відбулось кілька виставок присвячених його пам’яті. На будинку в якому минули дитячі та юнацькі роки митця встановлено меморіальну дошку.
Життєздатною виявилася й традиція спершу в Полтаві демонструвати свої нові твори.
29 квітня 2021 року у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка почала діяти виставка творів Володимира Колесникова Молодшого «MOSAIQUE» (Мозаїка, присвячена 70-річному ювілею батька, талановитого українського живописця, графіка, монументаліста, народного художника України В.Г.Колесникова (1951-2014).
Світлана Бочарова
