7 лютого 2025 року відзначається 100 років від дня народження українського художника декоративно-ужиткового мистецтва, кераміста, члена НСХУ Миколи Ніколаєва.
Микола Борисович Ніколаєв народився у селі Баранівка, Миргородського району, Полтавської області. Мистецьку освіту здобув у Миргородському керамічному технікумі імені М. В. Гоголя (1948 – 1950 рр.), де його викладачами були М. Мірошниченко, Г. Павелко, В. Панащатенко. 1950 року почав свій творчий шлях на Будянському фаянсовому заводі Харківської області, а з 1967 року обіймав посаду старшого художника підприємства.
Історія Будянського фаянсового заводу відображає всі етапи розвитку керамічної промисловості України з кінця ХІХ століття. Але звернемо увагу на період, коли на підприємстві працював Микола Ніколаєв. Під час Другої світової війни завод зазнав руйнувань. У 1951 році виробництво було відновлено, а в 1953 році організовано творчу лабораторію. У 1970 – 1980-х роках завод був найбільшим виробником фаянсового посуду в Україні.
Микола Ніколаєв спільно з колегами (Р. Вакула, Г. Кломбицька, Б. П’янида, О. Рибіна-Конарева, І. Сень, Г. Чернова та ін.) створив феномен, знаний як будянський фаянс, якому властиві національний колорит, образність, краса пластики і українські візерунки із яскраво вираженою народністю. Нові технології розпису передбачали використання солей металів у поєднанні з підглазурними фарбами. Було досягнуто гармонійного співвідношення кольорів, органічно вводилися рослинні, сюжетні мотиви, м’які округлі форми виробів. В основу будянського стилю закладено мотиви народної творчості – форма посуду та його оздоблення, поєднання краси української природи, відображеної в орнаментах та розписах.
Кераміка Миколи Ніколаєва експонувалася на багатьох виставках декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема його роботи з фаянсу були представлені в експозиції до 800-річчя міста Полтави в Полтавському художньому музеї. А 12 березня 1975 року свої твори – дві мисочки «Півник» і «Курочка» та глечик (1973 рік) – автор подарував Полтавському художньому музею; відтоді вони зберігаються у фондовій збірці.
Мисочка «Півник» – фаянсовий виріб Будянського заводу, автор Микола Ніколаєв. У центрі композиції зображено півня – символ світла, сходу сонця, пробудження, відродження. В українському фольклорі півень також символізує домовитість і достаток, а ще його народна назва – «буди-світ». Не випадково саме півень – «буди-світ» – став логотипом фаянсового заводу в м. Буди.
Фаянсова мисочка «Курочка» виконана в такій самій стилістиці, як і «Півник». В українській культурі курочки символізують сімейний затишок, добробут, захист, щедрість, родючість, зв’язок із землею.
Птахи на мисочках зображені з великою увагою до деталей: промальована кожна пір’їнка, а дрібні елементи – штрихи різної товщини і цятки – створюють об’єм і текстуру. Навколо птахів розташовані флористичні мотиви, які урівноважують композицію і надають відчуття природної гармонії. Колористика мисочок витримана у природніх, земляних відтінках. У якості акцентного кольору використано коричнево-червоний. Флористичні мотиви виконано в холодних тонах. Акцент композиції мисочки «Півник» – комаха на рослинному завитку, на якій зосереджена увага птаха. Це підкреслюється рухом його шиї і голови. Флористичні мотиви на мисочці «Курочка» більш пишні – є стилізовані зображення квіток конюшини. В композиції теж є комаха – метелик на квітці.
Також в колекції Полтавського художнього музею є фаянсовий глечик (1973 рік), подарований Миколою Ніколаєвим. Він має м’яку округлу форму з плавними лініями. Поєднує в собі декоративність і функціональність. Силует глечика зберігає ознаки народної форми посуду. Прикрашений стилізованим рослинним розписом у синіх і сірих відтінках. Стилістика розпису перегукується з народною творчістю – квіти та рослинні мотиви мають глибокий зв’язок із природними образами українського мистецтва. Сіра лінія по верху глечика плавно переходить на ручку, підкреслюючи м’якість об’єму та вигини і рух рослинного розпису.
Микола Ніколаєв зробив важливий внесок у збереження традицій будянського фаянсу. Його вироби поєднують народні мотиви та сучасні інтерпретації, завдяки чому мистецтво фаянсу набуло нового життя. Розписи кераміки Миколи Ніколаєва вирізняються рослинними та зооморфними мотивами, гармонійними колористичними поєднаннями, майстерною деталізацією.Роботи Ніколаєва неодноразово були представлені на міжнародних виставках, де завжди привертали увагу мистецької спільноти і популяризували українську кераміку. Цінність виробів Миколи Ніколаєва не лише в естетичній образності, а й у культурному значенні – відображенні національної традиції.
Матеріал підготувала Анна Костенюк
