Виставка однієї картини: “Чорнобильські ночі”

147
Виставка однієї картини, що нині запропонована Полтавським художнім музеєм (галереєю мистецтв) імені Миколи Ярошенка своїм віртуальним відвідувачам, приурочена до 34-х роковин Чорнобильської трагедії.
Сергій Гнойовий. Чорнобильські ночі. 1989 р. Полотно, олія, 95х100 см
Сергій Гнойовий. Чорнобильські ночі. 1989 р. Полотно, олія, 95х100 см
Це робота відомого полтавського живописця і графіка, заслуженого художника України Сергія Гнойового (1954-2019) – “Чорнобильські ночі” (1989 р. Полотно, олія, 95х100 см). Її напружений ритм, посилений виразним контрастом світла і тіні справляє сильне враження. Картина, виконана через три роки після катастрофи, яка розділила життя українців на до і після, не просто запам’ятовується, вона нікого не залишає байдужим. Гостре відчуття трагедії, тяжкі переживання, що володіли художником протягом численних днів і ночей, дозволили йому створити справжнє незабутнє полотно, передати своє ставлення до вселенського горя, яке спіткало людство.
Важко дати точне визначення жанру твору, адже в ньому, немов у якомусь понад уявному танці, тісно сплелись елементи футурологічного пейзажу, історичного живопису й сюжетно-
тематичної картини. Найімовірніше, роботу слід трактувати як символічну композицію, створену на основі синтезу традиційних жанрів, яка простотою і величчю форми, злагодженим ритмом мас і обсягів, соціальною значущістю сюжету відповідає рівню
монументального мистецтва.
Композиція не містить людських фігур, здавалося б немає навіть натяку на зображення постатей, але їх метафізична присутність в картині відчувається через біль і сум за загиблими, понівеченими долями, за сплюндрованою землею. Автор досягає загостреного
звучання картини показом покинутого людського житла, що вражає пусткою в темряві чорнобильської ночі. Без вогню в оселі немає життя. Тому, в цій непроглядній пітьмі митець і «запалює” велетенські свічки. Адже свічка – одвічний провідний символ нашої культури – символ надії й сподівання, світла й тепла, життя, пам’яті, добра і любові. Він “запалює” їх, з прагненням, передати всім, хто буде споглядати його роботу – сучасникам і прийдешнім поколінням – естафету підтримання вогню. Бо головне, як мовить народний крилатий вислів: «Щоб свічка не згасла”. Бо надважливо. донести історію, накопичений досвід і мудрість нащадкам.
На увагу заслуговує й історія появи картини С.М. Гнойового “Чорнобильські ночі” у зібранні Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Якось, ранньою весною 2007 року до музею завітав Іван Михайлович Віцько (1930-2011) — знана й шанована в Полтаві людина, народний художник України, неперевершений майстер порцеляни, чиї твори здобули міжнародне визнання. У руках він тримав роботу Сергія Гнойового і висловив бажання передати її на збереження до музею. Картина була для нього
дорогою, і мала на звороті зворушливий дарчий напис: “Батькові Віцько І.М. З любов’ю. Гнойовий. 3.УІ.1989 р.” У місті добре знали про щиру дружбу яка пов’язувала митців. І все ж, Іван Михайлович, розуміючи музейне значення твору свого молодшого колеги, прагнув
бачити картину в музеї. За кілька неділь, дізнавшись про вчинок І.М. Віцька, Сергій Миколайович Гнойовий, вирішив зробити крок у відповідь, і передав до музейної колекції таріль роботи Майстра.
Так зібрання музею поповнилось відразу двома творами талановитих полтавських митців, які свою відданість Полтавському художньому музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка довели не тільки передачею до його фондів власних творів, але й дорогих серцю подарунків.
Світлана Бочарова