Вечір німого кіно з ретро-ілюзіоном “Колізей”

56

Вечір німого кіно з ретро-ілюзіоном “Колізей”

20 січня 2017 року в музеї зібрались поціновувачі мистецтва німого кіно й таланту його королеви – Віри Холодної. В рамках музейного проекту «Снился мне сад в подвенечном уборе…», присвяченого пам’яті Віри Холодної  відбувся показ  німого фільму “Мовчи, смуток, мовчи”/”Молчи, грусть, молчи” (1918). Новий музичний супровід до фільму створив і виконав піаніст-імпровізатор Богдан Стегній.

На думку, одного із засновників ретро-ілюзіону “Колізей” Андрія Демидова, ми не повинні забувати постаті, які не просто стояли біля витоків кінематографа, а надихали його, були, образно кажучи, красномовними музами німого кіно. Персонажів, яких грала Віра Холодна, глядачі ніби чули, адже променисті очі актриси передавали гаму почуттів без слів. Сама акторка писала: «Майбутнє екрана велике й неосяжне. І я щаслива, якщо хоч трішки можу брати участь у цій великій справі творчого розвитку кінематографа, якщо мої тіні на екрані дають хоч трішки радості людям».

Ведучий вечора Андрій Демидов нагадав, що Віра Холодна прожила дуже коротке життя – народилася у 1893-му році у Полтаві, а померла у 1919-му в Одесі. Вірі Холодній було лише 26 років. З них вона знімалась усього чотири, але стала найвідомішою й найпопулярнішою зіркою німого кіно – єдиною та повноправною королевою екрану. Її коротке життя, як й передчасна смерть, овіяні таємницями та легендами. До наших днів зберіглося тільки чотири стрічки за участю актриси. Але й досі Вєру Холодну не тільки пам’ятають – її шанують, про неї саму знімають…

Один із вцілилих фільмів “Мовчи, смуток, мовчи”/”Молчи, грусть, молчи” (1918) знято режисером Петром Чардиніним. Серед виконавців головних ролей Віра Холодна,  Петро Чардинін, Володимир Максимов, Костянтин Хохлов, Вітольд Полонський, Осип Рунич.

Фільм “Мовчи, смуток, мовчи” мав рекордні збори за весь час існування російського буржуазного кінематографу. Це – перша частина двосерійного фільму “Казка любові дорогої”. Друга частина кінострічки не збереглася до наших днів.

Циркові артисти Пола (Віра Холодна) і Лорио (Петро Чардинін) готувалися святкувати свій артистичний ювілей. Але бенефіс Лорио завершився катастрофою: під час свого номера герой звалився з піраміди стільців і став калікою. Щоб не померти з голоду, Пола і Лорио стали бродячими артистами. Одного разу комерсант Прахов запросив їх взяти участь у вечірці. Ефектна Пола справила на всіх присутніх сильне враження. Прахов починає доглядати за Полою, пропонує їй кинути жебрака Лорио. Отримавши від Прахова дорогоцінне намисто вона, недовго думаючи, залишається в його будинку ...

Віра Холодна прикувала глядачів до себе з самого початку стрічки, і вони, заворожені, знову чекали її появи, спостерігаючи не за сюжетом, а за актрисою. Вона позувала, демонструючи себе, незалежно від того, що оточувало її в кадрі. І за такої обстановки єдиний поворот голови, єдиний ледве помітний рух пальців означали більше, ніж суєта і метушня всіх інших.

Протягом 45 хвилин перегляду фільму глядачі насолоджувались чудовою акторською грою Віри Холодної й неперевершеним музичним супроводом у виконанні Богдана Стегнія.

Марина Попкова