Михайло Якович Рудинський

338

Михайло Якович Рудинський народився 14 жовтня 1887 р. у м. Охтирка, Харківської губ. (тепер Сумська обл.) у родині земського лікаря. Закінчив Охтирську класичну гімназію у 1905р. Того ж року вступив до Санкт-Петербурзького історико-філологічного інституту, з якого згодом перевівся на історико-філогічний факультет Харківського університету. Після навчання, у 1910-1917 рр. працював у навчальних закладах Києва і Петербурга. У 1917 р. переїхав до Полтави, де обійняв посаду завідуючого Педагічним бюро Полтавського губернського земства. Одночасно з працею в Педагогічному бюро займався створенням Художнього музею, після відкриття якого у 1919 р став його першим директором. У 1920-1924 рр. – співробітник Центрального пролетарського музею Полтавщини, з 1922 р. – директор. Зміна керівництва Полтави 1924 року призвела до пошуку нових , “лояльних” до вимог більшовицького “культурного виховання мас”. виконавців, Рудинського звільняютьн з посади директора музею. Але М. Я. Рудинський вже був надто відомою особистістю в Україні. Його запрошують до Лаврського музейного містечка у Києві. 1924 року він обирається вченим секретарем Всеукраїнського археологічного комітету ВУАН і до 1928 року очолює наукову діяльність в галузі стародавньої історії та археології в республіці. У 1928-1933 pp. працює науковцем Кабінету антропології ВУАН, проводячи чи не наймасштабніші на Україні польові археологічні дослідження у галузі вивчення пам’яток кам’яного та бронзового віку, організовує діяльність Дніпробудівської експедиції Наркомосвіти України. Під час розгрому наукових кадрів на Україні М. Я. Рудинського 1934 року вислано поза її межі. Лісоповал за Котласом, контора облспоживспілки та обласний музей у Вологді були його місцем роботи до 1944 року. Та М. Я. Рудинський не полишає наукової та пам’яткоохоронної діяльності. 1944 року вчений повертається на Україну, де займає посаду вченого секретаря інституту археології АН УРСР в Києві. 1948 року М. Я. Рудинському присвоєна наукова ступінь доктора історичних наук. У 1950-х pp. Михайло Якович очолював відділ первісної археології цього ж інституту, вів польові дослідження, в т. ч. й на Полтавщині. До останніх років життя підтримував зв’язок з Полтавою, опікувався станом її музейних збірок, відбудовою архітектурного „обличчя” міста. Помер М. Я. Рудинський 23 червня 1958 року, похований на центральній алеї Байкового кладовища в Києві, де над могилою стоїть скромна гранітна стела з написом: „Михайло Рудинський – археолог”.

Серед його наукових праць чільне місце становлять видані у Полтаві – «Музей мистецтв» (короткий провідник по Полтавському художньому музею), «Микола Ярошенко», «Архітектурне обличчя Полтави».

22 липня 1989 р. М.Я. Рудинський був посмертно реабілітований.

Світлана Бочарова, заступник директора з наукової роботи